Закрити вікно
 

Білоцерківський альпініст Тарас Поздній через карантин застряг у Непалі

Білоцерківський альпініст Тарас Поздній разом з десятьма українськими туристами, після сходження на Еверест застрягли на карантині у Непалі і вже більше тижня не можуть повернутися в Україну. 

Про це Тарас Поздній написав на своїй сторінці у facebook.
 
За словами альпініста в Непал вони приїхали до закриття кордонів: 

«Коли прийшла інформація про закриття кордонів і скасування рейсів ми були в самому серці Гімалаїв, поруч з Еверестом. Коли ми дісталися до Лукла, Непал ввів карантин із забороною пересування по країні. Став весь громадський і особистий транспорт, внутрішні перельоти» 

Вже тиждень туристи не можуть повернутися додому. За словами Тараса Позднього, Україна поки допомагає лише обіцянками. Після повернення в місто Лукла українці почали шукати варіанти повернення додому. Внутрішній переліт виявився можливий, але за запитом від консульства зі списком групи: 
 
«Група у нас інтернаціональна: Україна, Росія, Німеччина, Латвія. Я зв'язався з нашим консулом, хлопці з російським. Так як в Непалі немає українського консульства, мене переправили спілкуватися з індійським. Паралельно я по своїм контактам пробиваю варіанти вильоту, аж до військового вертольота з хорошою знижкою. До речі, базова ціна у нього - 6000 дол/год. Але все впирається в офіційний запит від посольства. В результаті дізнаюся, що потрібно написати і роблю список групи. До цього часу ще спускаються туристи з гір і нас стає близько 30 з СНД з них 10 з України. Список відправляю в наше консульство і кажу, мовляв треба трохи переробити лист і відправити ще один. Отримую відповідь:

- Пане Тарасе, ви сумніваєтесь в моїй компетентності почесного консула чи в компетенції посла? Ми відправили ноту і якщо за вами ще не вилетів літак, то по єдиній причині - просто не вистачає бортів! 

Сказати, що я здивований від тону спілкування і не компетенції посадової особи - не сказати нічого. Як це не вистачає бортів? Так їх десяток стоїть, потрібен тільки правильний лист і трохи штовхнути непалське міністерство внутрішньої авіації і туризму, щоб дали дозвіл. Кажу, що треба скласти лист з поіменним списком групи та заново відправити. Прошу включити всю нашу групу. Насилу вмовляю. В результаті відправляють теж лист ще раз, без поіменного списку.» 

Після цього, Тарас Поздній вирішує зв’язатися з консулом Росії:

«Євген швидко відповідає, запитує, який текст потрібен і відсилає лист з повним списком групи (в тому числі 10 українців, і по одному з німецьким і латвійським громадянством). Начебто все є, Непал дав добро і борт повинен прилетіти завтра. Але як завжди, якісь затримки з фінальним дозволом і ми відлітаємо через день. Відлітаємо чітко за списком від російського консульства (в аеропорт запускали по іменах).» 

Влада Непалу надала туристам безкоштовне проживання і безкоштовну базову їжу. Коли туристи дісталися Катманду, Тарас спробував знову зв’язатися з консулом щодо подальших дії і повернення в Україну: 

«Пишу нашому консулу, що ми в Катманду, давайте думати, що робити далі. Слідує діалог:

 Консул: - От і результат роботи. Не думаю, що наші листи проігнорували.
 Я: - Але ми вилітали по спискам від рос. консульства
 Консул: - Ні? Я виконав свою роботу, навіть якщо Ви і не згідні.
 Я: - Це спільна заслуга. Давайте думати як летіти нам з Катманду. Через Франкфурт?
 Консул: - Ми вже писали в посольство ФРН. Якщо ви впевнені, я можу знову попросити ФРН, зробити новий список, знову пройти всі кола.
 Я: - А як нам з Франкфурта вилітати?
 Консул: - Це неможливо
 Я: - То запропонуйте нам варіанти, ми хочемо повернутись додому.
 Консул: - Це не в моїх силах.
Пауза.

А хто нам повинен допомагати з поверненням? Формально лист відправили, а далі "Я виконав свою роботу, навіть якщо Ви і не згідні." Враження, ніби консульство працює не на результат, а щоб не було формальних причин причепитися. Адже лист відправлено...»

Вже тиждень українські туристи перебувають в Катманду і скільки ще їм чекати повернення додому невідомо. 

«Тут потрібно платити за проживання і за харчування, в Києві - за оренду квартири. Неможливо передбачити, на скільки вистачить запасів грошей. За 5 днів консульство відповіло тільки про те, що відправило запит на ще один рейс ФРН. Або мовляв є рейси Катару в Доху за 2000-5000 дол з людини. Але для нас це дорого. У той же час евакуаційні рейси в Європу літають фактично кожен день і за звичайними цінами. Тільки нас туди ніхто не бере… Ми не просимо про безкоштовні рейси, ми готові заплатити нормальну вартість перельоту і хочемо швидше повернутися в Україну. У чужій країні ми нікому особливо не потрібні, але не хочеться думати, що ми також не потрібні і в нашій рідній Україні» - додає Тарас Поздній. 

Сьогодні, 3 квітня, під час брифінгу, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що російська авіакомпанія «Аерофлот» запропонувала евакуювати громадян України, які застрягли у Непалі й не можуть виїхати через карантинні обмеження. 

«Ми вивчаємо всі логістичні можливості, для того, щоб їм допомогти», — сказав міністр.

"Два роки тому я з Романом Городечним і Дмитром Семеренко підняв прапор України над Еверестом - найвищої вершини світу. Нас зустрічали, про нас знімали сюжети і писали новини. Це був привід пишатися країною і тим, що ти українець. Я звик покладатися на свої сили і своїх друзів, але бувають ситуації, коли потрібна допомога країни. Як зараз." - написав Тарас Поздній. 


Залишити коментар
Надзвичайні новини
  • На Білоцерківщині горів приватний будинок
  • Білоцерківець серед білого дня намагався пограбувати жінку
  • У Білій Церкві 52-річний чоловік прийшов до суду з наркотиками
Ми у соцмережах
  • Facebook
  • Instagram
  • Коментують
  • Сьогодні
  • Популярне