На Волині створять музей 800-літнього човна-довбанця

На велику колоду на глибині чотирьох метрів натрапили рибалки ще 5 років тому на дні річки Стир між селами Старосілля й Копилля Маневицького району. Згодом науковці сказали: знахідка – то човен часів Київської Русі. Його довжина – понад 12 метрів, ширина – 75 сантиметрів, а глибина – 95 сантиметрів. І видовбаний він був із суцільного стовбура дерева. Чотири роки він простояв на приватній пилорамі. І лише минулого року його перевезли в приміщення майбутнього музею одного експоната, що добудовується до Маневицького краєзнавчого музею. Головні роботи тут планують завершити до літа, пише Вісник.
«Усі ці роки ми проводили консервацію човна шляхом зрошення, щоб витягнути з деревини вологу. Він же пролежав у воді стільки століть! Понад рік зрошували навіть по два рази на день, як науковці казали. Але все одно консервант проник лише на 1,5 міліметра, а далі не йде. Заливаємо, а результату немає. Це треба було робити в закритому приміщенні, а не там, де протяги й пилюка. Пори деревини забилися пилом, й утворилася плівка. І, на жаль, почали з’являтися окремі тріщини в деревині, - каже директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич. – Уже найближчим часом плануємо викликати спеціалістів з Академії наук, Національного реставраційного центру, щоб вирішити, як далі рятувати човна. Будемо робити все під наглядом науковців».
Перший радіовуглецевий аналіз проводили спеціалісти у Києві і сказали, що човен «приплив» до нас із середини XIV століття, десь приблизно з 1350 року. Але для першого аналізу ми доставили хаотичний набір деревини, потрібні ж були зразки серцевини та боковин. Потім спеціалісти з Литви сканували човен. Думали за дві години справитися, а пробули аж дві доби у нас, бо сподівалися, що це довбанка періоду князівства литовського. Вони уже навіть почали писати проєкт, а їхній уряд готовий був виділяти гроші. Радіовуглецевий аналіз відправили у Гданськ. А звідти прийшла відповідь – 1229–1256 рр. Тобто плавати ним могли ще ятвяги.
Професор Львівської лісової академії тільки подивився на човен і одразу визначив, що тут тисячолітня історія. Бо деревина стала вже завуглена, як торфобрикет. За результатами дендрологічного аналізу, який литовці проводили теж у Гданську, сказали, що це верба біла. Реставратори національного реставраційного центру вважають, що це в’яз. Один зі спеціалістів тут два дні ходив, заглядав на зрізи, вивчав волокна, тобто дуже професійно цим займався. Академія наук каже, що це дуб. Поки три різні версії. Були також професори з Ягеллонського університету. 
«Ми мали вже укладати з ними договір, а їхні археологи – приїхати і спостерігати за процесом консервації човна. Але не могли ми таких поважних людей приводити на пилораму. Соромно! Знаєте, що сказав мені директор музею-заповідника «Хортиця»? У них є зо три десятки старовинних човнів. Але наш один, за його словами, затьмарить тридцять їхніх. Шведи пропонували за нього 100 тисяч євро. Ми не погодилися навіть до Луцька його перевезти. Добре хоч, що за п’ять років зрушили з мертвої точки проблему, де його зберігати й виставляти. Тепер матимемо музей одного експоната і чекаємо науковців та туристів. Треба популяризувати цю унікальну довбанку. На сьогодні це найбільший човен-однодеревка в Україні», - підсумовує Петро Хомич.


Підписуйтеся на телеканал Крокус у Facebook і Telegram - оперативно та лаконічно про найважливіше. Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube
   

Підписуйтеся на телеканал Крокус у Facebook, Telegram та Instagram - оперативно та лаконічно про найважливіше. Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube!
Новини партнерів
  • На Білоцерківщині зіткнулись "BMW" та моторолер: 2 людини загинули
  • У селі Фурси згорів ангар з автівками всередині
  • На Білоцерківщині затримали колаборанта
Новини партнерів
Важливе