В Україні пропонують запровадити "податок на бездітність". Відповідний законопроєкт №11264 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо створення передумов для поліпшення демографічної ситуації в Україні" .Зареєстрував
законопроект у Верховній Раді нардеп Сергій Гривко від партії "Слуга народу".
Платниками "демографічного збору" пропонують зробити всіх фізичних осіб – резидентів України віком від 21 до 58 років.
Пропонується запровадити такі ставки збору:
1,5 відсотка від об’єкта оподаткування – для осіб, які не мають дітей;
1 відсоток від об’єкта оподаткування – для осіб, які мають одну дитину;
0,5 відсотка від об’єкта оподаткування – для осіб, які мають двох дітей.
Винятком стануть особи, які мають трьох або більше дітей; особи, які мають безпліддя або порушену репродуктивну функцію, що унеможливлює материнство (батьківство), з підтвердженням відповідних обставин належними медичними документами не рідше, ніж один раз на 2 роки; особи, які мають статус осіб з інвалідністю І групи.
У тексті законопроекту зазначається, що об’єктом оподаткування збором є всі доходи, отримані платником збору у грошовій формі з використанням безготівкових розрахунків, за винятком таких категорій доходів:
- грошових коштів, отриманих фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, на поточні банківські рахунки під час здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності;
- доходів у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (у період дії на території України правового режиму воєнного стану).
- грошових коштів, отриманих волонтерами, зареєстрованими у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, на рахунки, відкриті у банках на ім’я таких волонтерів, які використовуються виключно для здійснення благодійної діяльності;
- грошових коштів, отриманих особою від облігацій внутрішньої державної позики;
грошових коштів, виплачених особі у якості повернення банківського вкладу (депозиту);
грошових коштів, отриманих особою від продажу належних їй об’єктів нерухомого майна та транспортних засобів;
- грошових коштів, отриманих особою від міжнародних громадських, благодійних та інших організацій, а також від представництв міжнародних організацій в Україні у якості благодійних пожертв та інших видів грошової допомоги.
Також це не стосуватиметься грошових коштів, отриманих фізичною особою у кредит від банку або іншої фінансової установи, а також грошових коштів, які зараховуються на рахунки у банківських та інших фінансових установах у якості погашення кредитних зобов’язань фізичної особи перед цими установами.
Що примітно ,в часи СРСР вже існував податок на бездітність, який було введено в 1941 році. В народі його прозвали "податком на яйця".
Таку дивну назву радянська новація отримала тому, що закон ставив чоловіків у більш незручне становище ніж жінок. Справа у тому, що особи чоловічої статі оподатковувалися незалежно від сімейного стану, а жінки – лише в тому випадку, якщо були одружені.
Як працював закон
Оподаткуванню підлягали особи лише певного вікового діапазону: чоловіки у віці від 20 до 50, а також незаміжні жінки від 20 до 45 років, котрі не мали нащадків, повинні були щомісяця відраховувати 6% від своєї зарплатні, що складало приблизно 8-9 рублів. Були і певні пільги для тих, хто отримував менше 91 рубля – вони платили 5%, а хто отримував менше 70 рублів – не оподатковувалися взагалі.
Цікаво, що в 1949 році для жителів селищ розмір податку було збільшено. Тому ті, хто не мав дітей, платили 150 рублів на рік, а ті, у кого був лише один спадкоємець – 50 рублів, за двох дітей сума зменшувалася до 25 рублів. Звільнялися від оподаткування лише громадяни, котрі не могли заводити дітей за станом здоров’я. Такі жорсткі вимоги для сільського населення тривали до 1952 року.
Читайте також:
У регіонах діють графіки погодинних відключень
