Білоцерківець Богдан Пантюшенко, який перебував у полоні терористів майже п'ять років, в інтерв'ю "Українській правді" розповів про російських кадрових військових, які працюють разом із сепаратистами на Донбасі.
Богдана Пантюшенка, який до війни працював програмістом, затримали 18 січня 2015 року під час боїв поблизу Донецького аеропорту.
За його словами, люди у формі, яких він бачив у полоні називали себе кадровими російськими військовими:
"Коли ми сиділи у казаків, заходили люди у формі, називали себе кадровими російськими військовими, говорили, що приїхали допомагати "братам". Але документи ніхто ж не показував.
А ось на "ізбушці" протягом 2015-2016 років такі точно були. Саме тоді я зрозумів, що всі їхні структури функціонують за однією моделлю. Приміром, є командир полку – місцевий хохол, скажімо так, який воює за терористів. І у нього є дублер з Росії – кадровий військовий. Саме він навчає, консультує та ухвалює остаточне рішення. Також є дублери командирів батальйонів та рот.
У більшості ротація відбувається раз на півроку. При бажанні можна залишитися на рік. А ось вояки в окопах – місцеві. Окрім того, у кожної частини є куратори, які відповідають за політично-соціальні питання".
Звільнений з полону Богдан Пантюшенко розповів, що бойовики запевняли, що раніше полонені "були у бандитів, а тепер – у "республіці": "Дали подзвонити додому. Підкупали своєю "добротою". Але того ж дня нас допитали кожного окремо: у кімнаті було чотири людини, записували розмову на відео. І то були росіяни – їх можна впізнати і по говору, і по манері говорити".
"Сепари відчувають, що Росія їх може продати"
"Сепари відчувають російську підтримку. Але при цьому розуміють, що Росія їх може продати. Якщо Володимир Олександрович домовиться з Володимиром Володимировичем про певні перспективи, Росія скаже: "Забирайте свій Донбас", виведе своїх кадровиків і позначить цю територію як неросійську, тоді Україна швидко забере її собі – і це буде кінець "республіки", – сказав Пантюшенко.
За його словами, сепаратисти свідомі, що тоді вони виявляться безсилими. Довго опиратися не будуть.
"Але все-таки сподіваються, що Росія налаштовується просунутися на дальні рубежі по території України – недарма ж тримають під Ростовом 200 тисяч армії. Ця думка їх гріє. Саме про це говорять по їхньому ТБ".
"Постійно пам'ятав, що у полоні перебуваю за свою країну"
– Ти, коли йшов служити, вже знав, що хлопці потрапляють у полон, розумів, що це може статися і з тобою?
"Коли вже взяв зброю до рук, підписався на все – від каліцтва до смерті. Але про полон якось не думав. Важливо, що я йшов воювати за ідею, а не за гроші. Це мені дуже допомогло у полоні. Постійно пам'ятав, що у полоні перебуваю за свою країну. І з цим пройшов всі п'ять років.
Були моменти депресії, але подібні думки відганяв. Думаю, навчився швидко виходити з цього стану. Якщо трошки засумував, то є два шляхи: або продовжувати, або вийти з депресії. А якщо пропустиш момент – буде гірше, важливо вчасно переключитися."
