15 лютого всі православні християни відзначають свято - Стрітення Господнє. Примітно, що цей час вважають прикордонним, коли зима зустрічається з весною.
Назва Стрітення у старослов’янській мові означає “зустріч” або ж “радість”. І отримало воно таку назву через те, що у цей день новонароджений Ісус Христос зустрівся з праведником Симонеоном і пророчицею Анною. Саме вони впізнали у малюкові нового Месію.
Сталось це, коли на сороковий день після народження Ісуса, діва Марія принесла його в Єрусалимський храм на посвяту. Старець Симонеон, якому було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя, одразу ж заявив, що цей малюк — син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду.
Історія святкування ж цього дня сягає III і IV століть — саме тоді згадки про Стрітення вперше зустрічаються у творах християнських святих. А офіційно у всій Візантійській імперії цей день було визнано святом у 542 році за правління імператора Юстиніана.
Стрітення символізує не тільки зустріч Старого і Нового Завітів та явлення немовляти Ісуса світові. У народному побуті цей день здавна вважався зустріччю зими із весною.
У народі вірили, на Стрітення зима вирушає туди, де було літо, а літо — туди де була зима. По дорозі вони зустрічаються та сперечаються між собою. Хто виграє у суперечці, той ще залишиться на цих землях господарювати. Якщо до вечора потеплішає, то виграло літо і скоро будуть потепління. Якщо ввечері стало холодніше, то зима ще зостанеться на деякий час.
А назва така була у свята, тому що вважалось — 15 лютого, це єдиний день, коли взимку може пролунати грім.
Стрітення Господнє: традиції свята, що можна і не можна робити
З давніх-давен в народі на Стрітення зустрічали весну і проводжали зиму. Цього дня в церквах проводили святкову службу, освячували воду і свічки. Ці освячені громичні свічки на стрітення Господнє запалювали вдома перед іконою, а потім зберігали впродовж усього року.
Люди вірили в їх чудодійну здатність оберігати будинок від негоди, урожай – від граду і вітрів, а людину – від удару блискавки, пристріту і хвороб.
Свяченою водою потім кропили житло, худобу і навіть бджолині вулики. А за погодою на Стрітення судили про наближення весни.
Цього дня, як і на інші церковні свята, не можна виконувати важку і брудну роботу, шити, прати, прибирати.
Не можна їхати далеко з дому, тому що повернення може бути проблематичним.
Також не можна лихословити, скандалити і лаятися.
