Лікар Гліб Бітюков, який є одним членів української делегації медиків, що прилетіли в Італію допомагати із лікуванням хворих на коронавірус, розповів про італійський досвід протидії інфекції.
Про це він
написав у Facebook.
«
Мене питають чи не страшно мені тут. Сьогодні я вперше піймав себе на думці, що страшно. Не за себе. Дивлячись на обладнання яке є в цій, достатньо невеликій лікарні мені страшно за те, як ми зможемо впоратися вдома зі значним збільшенням пацієнтів лікуючи їх термометром, крапельницею та червоним ковпачком», — зазначив лікар.
За словами Бітюков, італійська лікарня, де він зараз працює, при звичайному режимі мала реанімаційне відділення із шістьма ліжками, одне з яких в ізоляційному боксі. Тепер у медзакладі не одне, а п’ять обладнаних реанімаційних відділень. Зі зростанням кількість інфікованих медзаклад почав приймати тільки хворих на коронавірус, інші лікарні взяли на себе решту пацієнтів.
«
Щоб забезпечити надання допомоги в моїй лікарні, пацієнтам, кількість яких стрімко збільшувалась, сюди привезли обладнання з інших регіональних лікарень. Але не це стало проблемою. Найбільший виклик, з яким стикнулася система охорони здоров’я, це нестача персоналу. Переважно це медсестри та молодші медсестри, які тут виконують багато функцій. Набагато більше ніж в наших умовах. Тому їх також з інших лікарень регіону перевели на тимчасову роботу сюди», — розповідає лікар.
Таким чином, перерозподіливши ресурси, в Італії отримали більше можливостей та ізольовані лікарні, які переорієнтували повністю на допомогу інфікованим пацієнтам.
«
Таке збільшення навантаження на систему та перепланування її роботи системи не призвело до колапсу чи нестачі обладнання або витратних матеріалів. Тут є все і в достатній кількості. При кожному вході у відділення я вдягаю дві пари рукавичок та новий костюм. Перед кожним пацієнтом я вдягаю ще одну пару рукавичок, а після того як знімаю дезінфікую нижній шар рукавичок розчинами які знаходяться всюди у відділенні і все це є. Ба більше — я можу вибрати який розмір рукавичок мені підходить», — пише Бітюков.
«
Тут ніхто не рахує скільки пар рукавичок або катетерів він витратив за день, скільки метрів бинту відмотано, скільки флаконів фізрозчину введено, записуючи це в нескінченні журнали. Ти просто береш все, що тобі необхідно від серветок до кисневих балонів ... Це неможливо порівняти з українськими лікарнями де часто може не бути жодної пари рукавичок. Де все, аж до сечових катетерів, купується пацієнтами, а рукавички в кращому випадку є одного розміру, якщо є взагалі» — додав він.
Лікар зазначив, що ситуація, яка зараз розвивається в Україні з забезпеченням лікарень, нагадує йому 2014 рік, коли добровольці, вдягнуті волонтерами в те, що змогли знайти пішли захищати Україну. Тільки зараз замість добровольців медики й волонтери всіма силами купують засоби захисту, апарати штучного дихання, медикаменти, об’єднуються в мережах, допомагаючи медикам дістатись на роботу.
«
Спалах коронавірусу для медицини зараз те саме що і напад російських військ на Україну в 2014-му. І ось від цього стає страшно. Від популізму та викривлення даних про готовність, від випадкової каруселі міністрів та їх безвідповідальності. Я бачу своїх колег тут і знаю багатьох вдома, хто почне надавати допомогу не замислюючись, але так само я знаю як їм не вистачає практично всього, що я бачу тут», — підсумував лікар.
Він зауважив, що в Україні хотілось би бачити чіткий план перерозподілу ресурсів на рівні країни, області, регіону, «а не метушливі рухи в різних напрямках».
«
Мають бути чіткі фази входу та виходу з кризи. Однією з перших фаз мала би стати підготовка людських ресурсів — це найскладніший момент для будь-якої країни, як для Китаю так і для Італії, Німеччини чи Франції», — зазначив Бітюков, додавши, що перерозподіл ресурсів мав би включати визначення лікарень для лікування лише вірусних хворих, як це зробили в Італії. Відповідно й обладнання з інших лікарень слід перевезти в ці визначені лікарні.
Він переконаний, що нині Україна мала б проводити масове тестування громадян та визначення контактів з інфікованими.
«
Намагання міряти температуру дешевими китайськими термометрами через вікно автомобіля водієві, на холодному повітрі викликало щонайменше здивування. Заяви про термометрію в аеропортах, якої насправді не було, сотні заробітчан, які повернулись приватно та невеликими групами призвело до неконтрольованого розповсюдження вірусу. І програвши всі попередні етапи зараз варто сконцентруватися на якісній допомозі тим хто хворий, на підсиленні спроможності лікарень виходячи знову ж таки з принципів критичного мислення та відвертих даних, а не сподівання на "авось пронесе"» — резюмував Бітюков.
Підписуйтеся на телеканал Крокус у Facebook і Telegram - оперативно та лаконічно про найважливіше. Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube!
