Чому влада міста Біла Церква до переляку боїться присутності на засіданнях виконавчого комітету БМР представників малого та середнього бізнесу і громади?
ДОСЬЄ
Олена Абрамова – жінка-підприємець, директорка РА «Політех», член Громадської ради м. Біла Церква (комітет з питань підприємництва), голова Білоцерківського Благодійного фонду «Замкова гора», учасниця координаційної ради з питань захисту від домашнього насильства при Мінсоцполітики, координаційної ради з питань підприємництва при Київський ОДА, екологічної комісії при Київській ОДА, співкоординатор ГО «Біла Стрічка – Україна» по м. Біла Церква, консультант сайту «Повага. Кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці», амбасадорка Міжнародної Амбасади жінок-підприємниць.Останнім часом громаду міста Біла Церква все більше обурює поведінка місцевої влади, зокрема майже всіх членів виконкому (а їх 17!). Повне ігнорування думки громади, таємні засідання без відеотрансляції та очевидне «протягування» потрібних питань під час дії карантину – ось поведінка більшості членів виконкому, який фактично узурпував владу в місті.
Втім, як жінка-підприємець і громадська діячка Білої Церкви я знаю, що так виконком БМР поводився і до карантину. Адже вільного доступу простим громадянам до цих «небожителів» у великій залі міськради немає, незважаючи на журналістські, адвокатські посвідчення або повноваження громадських організацій.
Так, 10 березня 2020 року засідання виконкому ще було стандартним. Але для мене – принциповим. Адже туди я йшла для того, щоб поговорити про перевищення службових повноважень і вибірковість у питаннях знесення «незаконних» рекламних конструкцій, що дозволяє собі начальник управління містобудування та архітектури Олександр Терещенков. Він розсилав листи на демонтаж і доручення КУ «Інспекція з благоустрою м. Біла Церква» за очевидною певною вказівкою. Та я туди не потрапила.
О 14.30 планувала дати інтерв’ю журналістам телеканалу «Крокус» і газети «Тиждень», а о 15.00 бути з ними та представниками Білоцерківської міської профспілкової організації працівників сфери підприємництва на засіданні виконкому. Але о 14.25 мені зателефонували колеги-рекламщики і повідомили, що КУ «Інспекція з благоустрою м. Біла Церква» знімає мої конструкції на вул. Ярослава Мудрого.
Варто наголосити, що зазвичай, демонтаж відбувається таємно: вночі або о 4-й ранку. А тут – в центрі, серед білого дня, під камери альтернативного телебачення… Ясно, що я побігла захищати моє майно, яке демонтується незаконно (під час розглядання справи в суді), і на виконком не потрапила. Очевидно, владі дуже не хотілося, щоб у великій залі міськради відбулася конструктивна розмова з розголосом через телеканал «Крокус» та газету «Тиждень». Як мені стало відомо пізніше, на даному засіданні Олександр Терещенков був і доповідав про свої «успіхи» за два місяці роботи.
Як мені стало відомо пізніше, що КУ «Інспекція з благоустрою м. Біла Церква» мало зняти майже тридцять конструкцій типу «сіті-лайт», але з ринку реклами викинули лише десяток моїх.
Як кваліфікувати дії шостого (!) за рахунком за час мерства Геннадія Дикого начальника управління з питань містобудування та архітектури, вирішить суд, який триває, але в діях місцевої влади очевидно прослідковується маніпулятивна та вибіркова політика. Адже з ринку реклами перед місцевими виборами активно прибирають простих дрібних підприємців, які тепер стають безробітними.
Я знаю ринок реклами Білої Церкви досконало, адже працюю на ньому вже п’ятнадцять років і можу стверджувати, що його «дерибан» таки відбувся. Адже моїх колег-підприємців, які давно працювали на ринку зовнішньої реклами, майже не залишилося, тому що місцеві чиновники своїми діями змушують їх або продати свої місця та конструкції за безцінь, або добровільно відмовитися від вигідних рекламних місць в обмін на обіцянки про отримання нових «компенсаційних» локацій, яких насправді виконком не дає. Так сталося з рекламщиком Костянтином Пророком, який, маючи п’ятьох дітей, не мав змоги та часу судитися з владою, прибрав добровільно свої конструкції, але, коли подав документи на свої місця як на нові – всюди отримав відмову під цинічні насмішки членів виконкому.
При цьому, під час дії мораторію на розміщення зовнішньої реклами на вул. Ярослава Мудрого з’явився величезний рекламний екран, поставлений за принципом «мовчазної згоди». Тобто були подані документи на оформлення дозволу, а влада раптово «забула» дати відповідь у необхідний термін… Яка дивна забудькуватість!
Моя боротьба продовжується; на наступний день після демонтажу конструкцій я подала документи на свої місця як на нові і, звісно, отримала відмову від виконкому, який працює в уже звичному закритому режимі. Навіть висунути свої аргументи проти цього рішення я не могла… Але щось мені підказує, що в центрі міста Біла Церква хтось має плани розмістити аналогічну рекламу типу «сіті-лайт» на моїх місцях або поряд… Тому подалася перша та буду відслідковувати дану ситуацію.
У мене є підтримка жінок усієї України та міжнародних організацій – Українського Жіночого фонду, ГО «Біла Стрічка – Україна» по м. Біла Церква, руху «Повага. Кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці», Міжнародної Амбасади жінок-підприємниць, Всеукраїнського жіночого об’єднання «ДІЯ», ГО «Жіноча варта», Білоцерківської міської профспілкової організації працівників сфери підприємництва, Жіночої ради м. Біла Церква. Вони готові приїхати в місто і разом відстоювати права жінок. Сьогодні ми боремося за відкритість і прозорість дій місцевої влади, зокрема, виконкому тому що після закінчення карантину ми обов’язково будемо діяти!
Олена Кукліс, голова Білоцерківської міської профспілкової організації працівників сфери підприємництва
Ми подали інформаційний запит до управління містобудування та архітектури стосовно термінів дії дозволів по конструкціях типу «сіті-лайт» та «холдер» (сіті-лайт на опорі зовнішнього освітлення). Відповідь про деякі місця здивувала: немає конкретики (дати початку та закінчення дозволу), на певні місця – «дозволів немає, лист про демонтаж надіслано», або «збираємось надіслати лист на демонтаж». Тобто, люди не мають дозволів, не судяться, але чомусь залишаються на ринку, а Олена Абрамова, яка знаходиться у стані суду, перша потрапила у «немилість». Можливо, тому що не мовчала та наважилася йти на виконком? Щодо «холдерів» – у 2019 році прийнято закон, який забороняє розміщувати рекламу на опорах зовнішнього освітлення, тому вони повинні бути демонтовані в першу чергу. У 2019 році знову таки було демонтовано лише холдери ФОП «Абрамова». Чомусь КУ «Інспекція з благоустрою м. Біла Церква» не поспішає прибирати решту…
Олена Абрамова для газети «Тиждень»
Олена Абрамова – жінка-підприємець, директорка РА «Політех», член Громадської ради м. Біла Церква (комітет з питань підприємництва), голова Білоцерківського Благодійного фонду «Замкова гора», учасниця координаційної ради з питань захисту від домашнього насильства при Мінсоцполітики, координаційної ради з питань підприємництва при Київський ОДА, екологічної комісії при Київській ОДА, співкоординатор ГО «Біла Стрічка – Україна» по м. Біла Церква, консультант сайту «Повага. Кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці», амбасадорка Міжнародної Амбасади жінок-підприємниць.
