Пам’ять у занепаді: Чому пам'ятки архітектури не цікавлять владу Білої Церкви

У 1983 році Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам’яток і визначних місць. Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, та про її вразливість і необхідність збереження для майбутніх поколінь. Тому в цьому матеріалі ми також нагадаємо білоцерківцям про те, які пам’ятки архітектури знаходяться у нашому місті та чому вони в такому занедбаному стані.

Згідно з інформацією сайту БМР, до переліку пам’яток, які входять до Державного реєстру національного культурного надбання (тобто є пам’ятками архітектури національного значення) відноситься 7 споруд і парк «Олександрія». До переліку об’єктів культурного надбання місцевого значення відноситься ще 33 споруди. А місто Біла Церква занесене до списку історично населених місць Київської області.

Що ж зроблено для того, аби цей статус наше місто не втратило? Відповідь знаходимо у програмі cоціально-економічного та культурного розвитку міста Біла Церква на 2020 pік. Там сказано, що було обстежено стан зберігання, характер і спосіб використання пам’яток архітектури та містобудування за допомогою спеціалістів Київського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток. Також подається перелік заходів, які були проведені для туристичної привабливості міста, але вони не мають відношення до збереження пам’яток архітектури. Єдине, що стосується цієї теми – це започаткований спільно з ГО «Образ» фестиваль-конкурс молодіжної творчості «Збережемо історичну пам’ятку!», в рамках якого проведено наукові конференції із залученням фахівців щодо історичної спадщини. Погодьтеся, фестивалями пам’ятки не поштукатуриш.
То що збиралася місцева влада зробити все-таки для відновлення зовнішнього вигляду пам’яток у 2020 році? Виявилося, що збиралася лише реконструювати костьол (він же Будинок органної та камерної музики) на площі Соборній. Проте якось так збиралася, як мокре горить. Адже на ці цілі в бюджеті розвитку закладено аж 10 тис. грн!

КП БМР «Агенція стратегічного розвитку» спробувало взяти в оренду танцмайданчик і павільйон «Оранжерея» у парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка для ремонту. Депутати БМР підтримали намір підприємства своїм рішенням та дали згоду на здачу в оренду. Але договір оренди не укладений досі. Тобто навіть рішення сесії не виконуються! Хто ж у нашому місті чинить такий спротив відновленню пам’яток архітектури? Можливо, це якісь зарубіжні диверсанти чи все-таки це справа рук місцевих «стовпів неотесаних», як називав таких людей відомий наш філософ Григорій Сковорода?

Володимир Бабенко, директор КП БМР «Агенція стратегічного розвитку», депутат БМР

Я повідомив Білоцерківський ВП ГУНП в Київській області про злочин щодо неналежного утримання пам’яток архітектури національного значення, а саме: комплексу «Ансамбль споруд пошти» (перебувають на балансі «Укртелекому», «Укрпошти» та управління з питань надзвичайних ситуацій КОДА), «Складу-зерносховища» (колишні зернові склади Браницьких) (перебувають на балансі Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Білоцерківської дослідно-селекційної станції Національної академії аграрних наук України), Спасо-Преображенського собору та Микільської церкви (перебувають в оренді УПЦ МП) та павільйону «Оранжерея» (перебуває на балансі КП БМР «Парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка»). Балансоутримувачами не здійснюються заходи щодо збереження будівель, вони перебувають у занедбаному стані. Також довкола складів, поштового ансамблю та собору набудовані гаражі, господарські будівлі, що призвело до спотворення зовнішнього вигляду будівлі. На території «Ансамблю споруд пошти» діє незаконна автомийка.

Усі звернення зареєстровані та знаходяться на розгляді у слідчому відділі. Також зверталися листами щодо обстеження стану цих будівель до Управління культури, національностей та релігій КОДА. Його представники приїздили з виїзною перевіркою і написали балансоутримувачам відповідний припис.

Також 26 грудня 2019 року на сесії БМР депутати прийняли рішення про передачу в оренду КП БМР «Агенція стратегічного розвитку» двох об’єктів, які розташовані на території КП БМР «Парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» та перебувають у занедбаному стані. Мова йде про павільйон «Оранжерея» та танцювальний майданчик. Ми планували відновити їх роботу. Проте договір між управлінням комунального майна та концесії БМР та КП БМР «Агенція стратегічного розвитку Білої Церкви» не укладено досі. Очевидно, міський голова Геннадій Дикий не може змиритися з тим, що хтось може без нього зробити щось корисне для міста.

Пам’ятки архітектури національного значення у м. Біла Церква:

  • Торгові ряди, поч. XIX ст., Торгова площа, 3;
  • склади Браницьких, XVIII ст., Олександрійський бульвар, 62;
  • Микільська церква, 1702 рік, вул. Гагаріна, 10;
  • Спасо-Преображенський собор, 1839 рік, вул. Гагаріна, 10;
  • Зимовий палац Браницьких, поч. ХІХ ст., Олександрійський бульвар, 7;
  • дендропарк «Олександрія» та паркові споруди, XVIII-ХІХ ст., Сквирське шосе;
  • ансамбль споруд пошти, ХІХ ст., Олександрійський бульвар, 47;
  • костел святого Івана Хрестителя, 1812 рік, Соборна площа, 4.

Пам’ятки архітектури місцевого значення у м. Біла Церква:

  • Білоцерківський національний аграрний університет, 1843 рік, Соборна площа, 8/1;
  • житловий будинок, 1896 рік, Соборна площа, 8/1;
  • службовий корпус гімназії, 1890 рік, Соборна площа, 8/1;
  • Білоцерківський національний аграрний університет, 1931 рік, Соборна площа, 6;
  • будинок соціалізму, ХІХ ст., Соборна площа, 1/1;
  • житловий будинок, ХІХ ст., Олександрійський бульвар, 3;
  • будинок Таубіна, кін. ХІХ ст., Олександрійський бульвар, 68/6;
  • будинок (склад-зерносховище), 1931 рік, Олександрійський бульвар, 19;
  • водяний млин, поч. ХІХ ст., Олександрійський бульвар, 62а;
  • павільйон «Оранжерея», кін. ХІХ ст., вул. Гагаріна, 37;
  • склад № 1, 1913 рік, Парк імені Тараса Шевченка;
  • склад № 2, 1903-1911 роки, вул. Привокзальна, 16;
  • Церква святої Марії Магдалини, 1834 рік, вул. Шкільна, 11;
  • електростанція, 1843 рік, вул. Шкільна, 11/16;
  • казарма, 1928 рік, вул. Надрічна, 68;
  • житловий будинок, ХІХ ст., вул. Фастівська, 1;
  • житловий будинок, ХІХ ст., Торгова площа, 5;
  • житловий будинок, ХІХ ст., Торгова площа, 6;
  • житловий будинок, ХІХ ст., Торгова площа, 10;
  • житловий будинок (готель), ХІХ ст., Торгова площа, 11;
  • житловий будинок, ХІХ ст., Торгова площа, 16;
  • житловий будинок, ХІХ ст., вул. Богдана Хмельницького, 1/7;
  • житловий будинок, ХІХ ст., вул. Богдана Хмельницького, 2/9;
  • житловий будинок, ХІХ ст., вул. Богдана Хмельницького, 3/23;
  • житловий будинок, ХІХ ст., вул. Богдана Хмельницького, 13;
  • житловий будинок, ХІХ ст., вул. Богдана Хмельницького, 14;
  • житловий будинок, ХІХ ст., вул. Героїв Небесної Сотні, 17;
  • житловий будинок, ХІХ ст., вул. Героїв Небесної Сотні, 19;
  • житловий будинок, ХІХ ст., вул. Героїв Небесної Сотні, 28;
  • єврейська школа (хедер), ХІХ ст., вул. Богдана Хмельницького, 42;
  • гуртожиток Білоцерківського національного аграрного університету, ХІХ ст., Олександрійський бульвар, 4/27;
  • Велика хоральна синагога, ХІХ ст., вул. Ярослава Мудрого, 25/2.
Людмила Полях, кореспондент «Тиждень» 

Підписуйтеся на телеканал Крокус у Facebook, Telegram та Instagram - оперативно та лаконічно про найважливіше. Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube!
Новини партнерів
Новини партнерів
Купити квартиру Київ
Важливе