27 січня помер Почесний громадянин Білої Церкви, засновник Білоцерківського домобудівного комбінату, заслужений будівельник України Семен Йосипович Злобінський.
Семен Йосипович народився 26 липня 1933 року в м. Городня Чернігівської області. Все своє життя присвятив будівельній справі. За його керівництва Біла Церква зазнала потужної розбудови.
Семена Йосиповича знали як професіонала своєї справи, компетентного, ініціативного, трудолюбивого, сумлінного і відповідального керівника, принципову, вимогливу, але, водночас, і добру та щиру людину.
Про життєвий шлях Семена Злобінського та його внесок у розбудову Білої Церкви.
Семен Злобінський після закінчення школи в місті Бахмач навчався у Київському індустріальному та Конотопському будівельному технікумах. Відслуживши строкову військову службу, влаштувався на роботу майстром Білоцерківського полігону залізобетонних виробів. Згодом цей об’єкт перетворили в завод залізобетонних виробів, а ще пізніше - в комбінат «Буддеталь». Тут Семен Злобінський обіймав посади спочатку головного інженера, а потім керівника колективу. При цьому заочно навчався в Дніпропетровському будівельному інституті.
Через певний час до «Буддеталі» приєднали будівельно-монтажне управління №1. І нове підприємство стало називатись домобудівним комбінатом (ДБК). Саме з ним була пов’язана подальша трудова діяльність Семена Йосиповича - умілого організатора будівельного виробництва та досвідченого фахівця.
Слід зазначити, що з 1970 року домобудівники споруджували житло не лише в Білій Церкві, а й в інших містах Київщини. А з 1982 року виконували ще й проектні роботи, бо підприємство було перетворене в проектно-будівельне об’єднання «Білоцерківжитлобуд».
За самовіддану працю Семена Злобінського нагороджено кількома державними орденами і медалями. Крім того, він має звання заслуженого будівельника України, двічі ставав лауреатом Державної премії Ради Міністрів колишнього радянського союзу.
Під керівництвом Семена Злобінського на комбінаті було введено в дію нові виробничі потужності та реконструйовано завод великопанельного домобудування. До слова, саме на цьому заводі спеціалісти освоїли випуск 9-поверхових будинків серії 111-94Б. В результаті річна потужність виробництва зросла в три з половиною рази (із 40-и до 140-а тисяч квадратних метрів корисної площі в рік).
Лише за підсумками 1976-1980 років працівники комбінату ввели в дію 507 тисяч квадратних метрів житла. Для порівняння: вся довоєнна житлова площа Білої Церкви становила близько 430-и тисяч квадратних метрів.
Білоцерківський ДБК першим серед будівельних комбінатів України перейшов на комплексне виконання будівельно-монтажних робіт власними силами.
З іншого боку, домобудівники успішно застосовували як вінницький, так і власний методи планування з обов’язковим впровадженням технологічних комплектів робіт. Загалом бригадний госпрозрахунок на ДБК перетворився в наскрізний, потоковий і дієвий механізм. Він міцно зв’язав усі ланки домобудівного конвеєра, змусив їх працювати синхронно.
Нормативні терміни будівництва одного будинку скорочено в середньому на місяць. А продуктивність праці підвищилась на 27%.
Треба сказати, що за високу ефективність і якість роботи колектив домобудівного комбінату неодноразово отримував державні нагороди. Підприємство було занесено на Всесоюзну дошку Пошани Виставки досягнень народного господарства.
Семен Злобінський велику увагу приділяв поліпшенню виробничого побуту, зокрема, на будмайданчиках. Перше побутове містечко з'явилося в монтажній бригаді. Багато було зроблено для поліпшення виробничого побуту і в цехах промислового виробництва.
За керівництва Семена Йосиповича, методом народного будівництва на комбінаті спорудили клуб із залою на 600 місць, спортивний комплекс, виділили приміщення для оздоровчого пункту. Також було введено в дію 5-поверховий культурно-побутовий корпус. Там працювали перукарня, ательє, хімчистка, медпункт, середня школа робітничої молоді, розвивалась гурткова робота.
Проблему харчування працівників розв’язала власна їдальня. Було налагоджено розвезення гарячої їжі (в термоконтейнерах) на будівельні майданчики. Також працював стіл замовлень продуктів. А щодо забезпечення працівників квартирами, то комбінат щороку для цього здавав в експлуатацію житловий будинок.
В амбулаторному комплексі ДБК можна було пройти повний курс лікування. Близько 900 працівників із сім’ями щороку виїжджали під час відпустки на чорноморську базу відпочинку.
Основним джерелом поповнення кадрів був навчальний пункт підприємства. З нього вийшло до 30% робітників.
Петро Мороз, колишній головний інженер ДБК, - згадує про Семена Йосиповича, як про неординарну особистість, умілого оpганізатора, який зумів згуртувати колектив домобудівників і спорудити в Білій Церкві багато житла й промислових об’єктів. Фактично тоді (в 70-і - 80-і роки) все місто було забудоване домобудівниками.
Семен Йосипович любив Білу Церкву, людей, умів вислухати кожного. Злобінський залишив після себе місто. І серія будинків 94Б (білоцерківська), яку розробили при його допомозі, за його керівництва, ще довгі роки служитиме людям.
Загалом майже сорок років Семен Злобінський очолював Білоцерківський до-мобудівний комбінат. За цей час він дев’ять разів був депутатом міської ради. Обирали його й депутатом Київської обласної ради. А ще Семен Йосипович має звання почесного громадянина Білої Церкви й Василькова. Так відзначено його за заслуги в соціально-економічному розвитку обох міст та активну участь у громадському житті.
За матеріалами газети: "Замкова гора"
