17-річна білоруська школярка Анастасія Рубнікович захоплюється природознавством, біологією та екологічними проектами. Нещодавно дівчина посіла 2-ге місце на міжнародному екологічному конкурсі Mostratec у Бразилії, пише
mind.
Школярка разом зі своїм науковим керівником Олесею Шевельовою змогла створити по-справжньому інноваційну річ – винайти заміну натуральній і штучній шкірі з міцелія грибів.
«Це мікошкіра», яка в майбутньому може стати заміною натуральній шкірі, процес отримання якої довгий, енерговитратний і негуманний. А виробництво шкірозамінника шкодить навколишньому середовищу як мінімум тим, що в атмосферу виділяється вуглекислий газ. Наш матеріал абсолютно такий же, як шкіра, за якісними характеристиками, але при цьому він біорозкладаний, екологічно безпечний, еластичний і міцний», – розповідає Рубнікович.
Готову мікошкіру можна буде пофарбувати барвником в будь-який колір. Але головна перевага матеріалу в тому, що він самозростаючий. Тобто йому можна задати будь-лекало – наприклад, для майбутньої сумочки – і міцелій гриба, як жива істота, «заросте» рівно за вашою міркою.
«Щоб зробити цю роботу, знадобилося два роки. Це був довгий і не можу сказати, що легкий, процес саме через підбір потрібних грибів-продуцентів. Тобто тих, з яких в подальшому можна буде виробляти матеріал, – пояснює дівчина. – Все почалося просто з ідеї, а далі ми їздили в ліс, збирали різні гриби і дивилися з вибірки, які найкраще підходять. Виявилося, це трутовики (наприклад, гливи (вешенки – рос.) і боровики) – популярні в нашій країні гриби. Адже треба, щоб вони були дешеві й доступні – це вплине на вартість матеріалу.Настя підкреслює, що однією дрібки грибів вистачить, щоб культивувати необмежену кількість міцелію, з якого все робиться. «Можна отримати хоч 1000 чашок Петрі з міцелієм одночасно», – каже вона.
Міцелій грибів прекрасно підійшов і для другого матеріалу, створеного Настею і Олесею Шевельовою. Йдеться про мікобрикет, яким можна замінити ДВП, ДСП і пінопласт. Матеріал, як запевняє школярка, такий же міцний.
«Що найголовніше – при цьому легкий і водостійкий. І, звичайно, екологічно чистий. До складу мікобрикета входить міцелій, який використовується в якості клею, але й тирса, тому вдається зробити його твердим. Ми брали і змішували інгредієнти, надавали їм потрібну форму і потім запікали в термошафі. Те, що виходить, можна використовувати для чого завгодно. Для стільниці, наприклад», – розповідає винахідниця.
Ще один плюс мікобрикетів у тому, що вони швидко ростуть. А після використання можуть бути добривом. Схема така: матеріал відпрацював свій вік, його змішали з грунтом – і отримали готове калійне добриво (в трутовиках багато калію).
«У світі зараз великі проблеми з пластиком, і наш проект допомагає ці проблеми вирішити. А мікошкіру ми ростимо на картопляному відварі», – зазначає Рубнікович.
Мікошкіра і мікобрикет повинні за задумом стати дуже дешевими, адже на їх виробництво потрібно мало витрат і ніяких складних компонентів. Настя та її науковий керівник шукають фінансування, щоб запустити лінію з випуску нових матеріалів у Білорусі.
