Денис Богуш: «Чи підуть у Білу Церкву інвестори та інвестиції?»

 – Мене це також цікавить, тим більше, що є міста, у яких відбулося більш суттєве зниження тарифу. Наприклад, у Вінниці завдяки перерахунку містяни платитимуть за спожиті у січні тепло та гарячу воду менше на 19-21%, в Івано-Франківській області – на 10-15%, у Житомирі – на 10%.

 А білоцерківська влада ще й хід цікавий придумала: одразу після прийняття рішення про зниження тарифу на 7% подала документи у НКРЕКП на його підвищення, мовляв, у нас дуже низька ціна, найнижча по Україні.

 Насправді це не відповідає дійсності, по-перше, згідно із зведеною таблицею даних, наведеною на сайті ліцензіата, на 17 січня 2020 року для нашого сусіда по області – КП БМР Київської області «Броваритепловодоенергія» встановлений тариф 1367,2 грн (без ПДВ) за 1 Гкал, а для КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» – 1273,6 грн (без ПДВ) за 1 Гкал.

 – Поки що питання відкрите… Непокоїть інше, чому на місцях не виконуються владні рішення? Чому місцеві ділки маніпулюють даними, фальсифікують, одним словом, роблять усе, що заманеться?

 Візьмемо до прикладу практику проведення громадських слухань на КП «Білоцерківтепломережа», коли збирають, відверто, «своїх» чи оголошують випадково про зміни у часі, а це точно не додає балів у категорію «прозорість» роботи комунального підприємства.

 – Я впевнений, за будь-якої центральної влади, навіть найкращої і з добрими намірами, немає гарантії, що на місцях не будуть наживатися, скажімо, на тарифах чи послугах.

 І найобразливіше те, що така політика міської влади згубна не лише для самих мешканців, для яких 20-30 грн зверху на кожній платіжці – просто катастрофа.

 – Так, я маю на увазі інвесторів і інвестиційний клімат загалом, в кожному регіоні України. Адже інвестор, який приходить у місто, наприклад, у наше чи будь-яке інше Київської області, та хоче вкластися, наприклад, у будівництво підприємства, має розуміти, коли зможе розраховувати на прибуток: через 2, 3, 5 років, чи усі його статки підуть на оплату комунальних послуг в результаті. Звичайно, усе прораховується на початковому етапі, беруться до уваги можливі ризики, проте, якщо влада на місці почне застосовувати по-бендеру «400 порівняно чесних способів відбирання коштів», ніякого інвестора до нас не заманити, навіть найяскравішими обіцянками. Це можуть зробити прозорі тарифи, та відкритість місцевої влади – це те, що можна вирішити «на місці» та зрозуміле оподаткування – в межах усієї країни.

 Будь-якого підприємця цікавить в першу чергу стабільність, йому потрібно, щоб на місці залишалися робітники, зацікавлені працювати і жити саме в Україні, а не за кордоном.

 І коли президент і Уряд говорять одне, а місцева влада – інше, то інвестор не зможе спрогнозувати можливі втрати та прибутки, і це точно не привабить його, а отже про економічний розвиток міста, Київської області, та й будь-якої іншої, а в результаті, України, навіть не йдеться. А це мінус надходження у бюджети всіх рівнів, мінус нові робочі місця та добробут жителів.

 Отже, інвестиційна привабливість міста і області – прямо пропорційна прозорості тарифів і відкритості роботи міської влади. Наразі, за нинішніх умов, потрібно констатувати, залишається величезне питання: чи підуть у Білу Церкву інвестори та інвестиції?

 – Так, а ще давайте врахуємо, що це один із стратегічних напрямків розвитку міста, який затверджувався разом із Стратегією 2025, але він наразі не має належної уваги з боку влади. І тут уже ніяка «інвестиційна няня», хоч і з 10 мовами, не допоможе.

 Саме тому я переконаний, потрібно наводити лад саме на місцевому рівні, інакше нам не бачити розвитку міст, регіонів і України в цілому.

 Якщо говорити про стратегічні плани загалом, то будь-який розвиток міста має плануватися за напрямами на роки, він не повинен суперечити таким речам як тарифи, які «взяли зі стелі». А тому міська влада, депутати міські та обласні мають працювати в унісон, вирішуючи питання стратегічного розвитку міста і регіону, без деструктиву на догоду певним зацікавленим групам.

 – Насамперед, я думаю, що ми не повинні рівняти тариф на тепло, затверджений для нашого комунального підприємства, до того, що знаходиться деінде. Це невдячна справа. Там може бути – а так воно і є – інший стан мереж, а отже менше чи більше тепловтрат, модернізоване обладнання, може бути відсутня інвестиційна складова тощо. І все це в результаті впливатиме на тариф.

 Отже, ми повинні зосередитися на білоцерківському КП у часовому розрізі та проаналізувати, що було зроблено за останні роки, на що спрямовували кошти із міського бюджету уже за децентралізації. Якщо не помиляюся, то для КП «Білоцерківтепломережа» в основному для того, щоб виплачувати багатомільйонні борги, ремонтів капітальних і поточних виконувалося, навіть попри твердження мера, відносно небагато. Так, якість надання послуги в місті протягом років залишається стабільно низькою, водночас ціна зростає. Це перше твердження.

 – Звичайно. Я хочу зосередитися винятково на структурі тарифу. Звичайно, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих (і на цьому наголошую!) витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії; також вони мають враховувати собівартість теплової енергії та забезпечувати рентабельність суб’єкта господарювання.

 Проте, я впевнений, у структурі тарифу не повинно бути завуальованих «інших витрат», які поглинають сотні тисяч гривень платників податків. Тариф має бути прозорим і зрозумілим для кожного, зокрема для того ж інвестора, якщо ми заявляємо про європейськість і хочемо, щоб у нас розвивалася економіка. І це друге твердження.

Безперечно, питання інвестицій сьогодні надзвичайно важливе як для країни, так і для Білої Церкви зокрема. Але для того, щоб цей процес був успішним, потрібно навчитися налагоджувати прозорі та відкриті взаємовідносини між усіма учасниками процесу. І не важливо, хто це – інвестор чи простий громадянин…