9 листопада, Україна відзначає День української писемності та мови — свято розвитку державної мови. За календарем православних свят 9 листопада — це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця. Цей київський літописець жив наприкінці XI — на початку XII ст., був ченцем Києво-Печерського монастиря та значно розвинув набутки творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
Йому приписують авторство Повісті временних літ, унікального історичного джерела того періоду. Вважається, що Нестор не лише детально описував поточні події, але й завдяки дослідженню інших манускриптів відновив і прописав важливі історичні віхи.
Саме Преподобного Нестора вважали покровителем викладачів, учнів, вчених, а згодом — і журналістів. У середньовічній Україні до нього зверталися батьки із проханням про допомогу дітям у навчанні, його підтримки в осягненні науки просили майбутні богослови та духівники.
День української писемності та мови в Україні офіційно відзначають з 1997 року, коли наказ про встановлення такого свята видав президент України Леонід Кучма — на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням «важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
Ще до початку російського вторгнення на тлі визнання Росією «незалежності» «Л/ДНР» у соцмережах запустився флешмоб "Я переходжу на українську".
Свої мотиви українці пояснювали тим, що не хочуть мати нічого спільного з агресором, а також не бажають «бути врятованими» через мову, якою спілкуються.
Згідно з опитуванням Соціологічної групи Рейтинг станом на 19 березня 2022 року 83% українців вважали, що українська мова має бути єдиною державною. На той момент ця думка вже домінувала в усіх вікових та мовних групах.
Ще у вересні 2021 року єдиною державною мовою українську хотіли бачити 65% українців.Російську мову другою державною до повномасштабного вторгнення росії хотіли бачити 22% українців, а в березні 2022 року — лише 7%.
Ще 12% українців до повномасштабного вторгнення країни-агресора хотіли, щоб російська мова мала офіційний статус в окремих регіонах, у березні 2022 року цей показник впав до 8%.
До серпня тенденція лише посилилася — кількість українців, які хочуть бачити українську єдиною державною мовою, зросла до 86%, тих, хто хоче, щоб російська була другою державною мовою, скоротилася до 3%. Водночас кількість тих, хто хотів би, щоб російська була офіційною в окремих регіонах, зросла до 10%.
У квітні 2014 року аналогічне дослідження Рейтингу показало інші цифри: тоді лише 47% підтримували українську як єдину державну, тоді як 23% пропонували надати російській офіційного статусу, а 27% - зробити її другою державною мовою.
Кількість українців, які спілкуються вдома лише російською мовою від початку повномасштабної війни впала вдвічі.Згідно з опитуванням соціологічної групи Рейтинг, проведеним 17−18 серпня 2022 року, лише російською спілкуються вдома 13% українцівУ вересні 2021 року російською мовою спілкувалися вдома 27% українців, у грудні того ж року — 26%.
Воднчас кількість українців, які спілкуються вдома українською мовою, зросла з 45% у вересні 2021 року до 51% у серпні 2022 року.
Кількість українців, які спілкуються вдома і російською, і українською за цей самий час зросла з 28% до 34%.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії до травня 2022 року у півтора разу зросла кількість українців, які цілком підтримують використання української мови у сфері обслуговування — з 40,7% до 63,1%.Про це свідчить дослідження Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва. За цей самий час кількість противників цієї норми скоротилася з 4,1% до 1,5%.
Цікаво, що рівень підтримки обов’язкового обслуговування українською мовою зріс за рахунок центральних регіонів України. У лютому 2021 року цілком підтримували цю норму 31,1% їх мешканців, а у травні 2022 року — вже 72,2%.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ до серпня 2022 року в рази впала кількість споживачів російського контенту.Про це свідчить опитування Соціологічної групи Рейтинг.Якщо до війни часто дивилися російські серіали 18% українців, то після війни їх частка впала до 2%. Водночас жодного разу російські серіали до війни не дивились 23% опитаних, а за півроку до 17−18 серпня — вже 68%.
Схожою є ситуація з музикою російських виконавців. Кількість українців, які її часто слухали, впала з 27% до війни до 6% за півроку до 17−18 серпня. А кількість тих, хто взагалі не слухає російської музики водночас зросла з 11 до 53%.
Війна не спричинила розколу за мовною ознакою.Згідно з березневим опитуванням Соціологічної групи Рейтинг 67% українців вважають, що між україномовними та російськомовними громадянами України не існує ніяких проблем.
Ще 19% вважають, що мовна проблема існує, але не є важливою/
Думки що мовна проблема є серйозною і загрожує внутрішній безпеці і миру в Україні дотримується лише 12% опитаних.
Війна не змінила стабільну тенденцію зростання кількості українців, які вважають рідною мовою українську, та скорочення кількості українців, які вважають рідною мовою російську.За даними Соціологічної групи Рейтинг, кількість українців, які вважають рідною українську мову, з липня 2012 року по березень 2022 року зросла з 57 до 76%.
Водночас кількість українців, які вважають рідною російську мову скоротилася з 42 до 20%.
Більшість українців підтримують дерусифікацію та декомунізацію.
За даними опитування Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва, проведеного у жовтні 2022 року, більшість українців підтримують дерусифікацію та декомунізацію.
56,9% українців підтримують перейменування топонімів (вулиць, площ тощо), назви яких пов’язані з Російською Федерацією/Радянським Союзом/Російською імперією та її діячами. Ще 17,2% ставляться до цього байдуже, а 8% важко відповісти на це питання.
Негативно ставляться до дерусифікації та декомунізації топонімів лише 17,9% українців. Найбільша кількість противників перейменувань топонімів — 42% - на півдні України, однак навіть там 27% людей його підтримують. На сході України підтримують перейменування топонімів 44% українців, тоді як проти — лише 24%.
Читайте також :
Скільки часу потрібно для стабілізації електропостачання в Україні - прогноз ексміністра енергетики
