День пам'яті - хроніки Другої Світової війни

День Перемоги - найдискусійніше свято. Сама дата урочистостей, їхня суть та елементи радянської пропаганди викликають численні
суперечки серед українців. Чому тепер ми святкуємо не День Перемоги, а день Пам'яті та примирення? 

Увесь світ святкує перемогу над нацистською Німеччиною 8 травня

7 травня 1945 року у французькому Реймсі начальник оперативного управління Верховного головнокомандування армійських сил Німеччини (ОКВ) генерал-полковник Альфред Йодль підписав акт капітуляції Німеччини. Але Антигітлерівська коаліція його офіційно прийняла вже 8 травня о 23:01 за берлінським часом – у той час у Москві вже було 00:01 9 травня. Відтак, більшість країн світу відзначає День Перемоги над нацизмом 8 травня (офіційна назва свята – "День перемоги в Європі"), а країни колишнього СРСР – на день пізніше, 9-го.

Крім того, з 2005 року у низці країн 8 травня відзначається проголошений Генеральною Асамблеєю ООН День пам'яті та примирення, присвячений пам'яті жертв Другої світової війни. Так, у відповідній резолюції організації, яку було ухвалено 22 листопада 2004 року, пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам щорічно відзначати один чи обидва ці дні (8 і 9 травня) як день пам'яті всіх жертв Другої світової війни. У документі також наголошувалося, що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни, та було закликано держави-члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами та загрозами.

З нагоди капітуляції нацистської Німеччини 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США було проведено велелюдні святкування. Щодо СРСР, то 9 травня до 1965 року тут відзначали не вельми бурхливо – до прикладу, в 1947 році Сталін взагалі скасував це свято, а за часів правління Хрущова вищезазначений день не був вихідним, оскільки країна ще дуже добре пам’ятала жахіття Другої світової. Також так звана "георгіївська стрічка", символізмом щодо якої сьогодні активно маніпулює російська пропаганда, під час війни з радянського боку та у період СРСР практично не використовувалася.

Як у радянські часи, так і вже у період незалежності Україна упродовж тривалого часу відзначала 9 травня як День перемоги у Другій світовій війні. Цього дня зазвичай відбувалися різні урочисті заходи та паради. Цей день в Україні відзначається і досі, проте вже не так пишно, а в європейському дусі пам’яті та примирення, оскільки до 10 мільйонів українців поклали свої життя упродовж найжахливішої трагедії XX століття. Крім того, у 2015 році в Україні з’явився День пам’яті та примирення, який відзначається 8 травня.

Таким чином, в Україні сьогодні про трагічні події Другої світової згадують як 8-го, у День пам'яті та примирення, так і 9 травня, у День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Також пропонується використовувати термін "Друга світова війна" замість радянського "Велика вітчизняна війна", а символом пам’яті відтепер є червоний мак і під час вшанування пам'яті полеглих рекомендується не використовувати радянську символіку.

Хроніки Другої Світової війни


Напередодні війни 23 серпня 1939 року СРСР та Німеччина підписали угоду про ненапад, так званий пакт Ріббентропа-Молотова. Таким чином, війну Сталін та Гітлер розпочинали союзниками, були навід попередні домовленості про розподіл територій Європи. Цей факт російська пропаганда часто просто замовчує. Союз був висміяний багатьма карикатурами і названий пресою "шлюбом за розрахунком". 


Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року з того, що німецькі війська напали на Польщу. У відповідь на агресію Німеччини 3 вересня Великобританія та Франція оголосили їй війну.

Після 17 вересня, відповідно до укладеного пакту з Німеччиною, СРСР почав вторгнення на територію Польщі, зайнявши Західну Україну та Білорусь. Новий радянсько-німецький договір закріпив кордони між СРСР та Німеччиною вздовж річок Сян і Буг. На західних землях колишньої польської держави нацисти утворили Генерал-губернаторство, до складу якої увійшли українські Лемківщина, Посяння, Холмщина і Підляшшя. Більшовики окупували Галичину і Волинь.

30 листопада СРСР напав на Фінляндію, розпочавши радянсько-фінську війну. З грудня по лютий 15 радянських стрілецьких дивізій неодноразово пробували прорвати "лінію Маннергейма", яку обороняли 15 піхотних дивізій фінів, проте великих успіхів у цьому не досягли.

На початку березня 1940 року радянські війська таки прорвали "лінію Маннергейма" і захопили три чверті Виборга. 13 березня в Москві підписано мирний договір між Фінляндією та СРСР. Згідно з ним, кордон СРСР на Карельському перешийку в районі Ленінграда і Мурманської залізниці пересунуто в сторону Фінляндії і до СРСР відійшли деякі острови у Фінській затоці.

10 травня 1940 року Німеччина почала швидкий та активний наступ на Бельгію, Нідерланди та Люксембург. Цей наступ став класичним прикладом "швидкої війни" – бліцкригу. Внаслідок неї Німеччина окупувала Норвегію, Данію, Бельгію, Люксембург, Нідерланди, північні та центральні райони Франції.

22 червня 1941 року Третій Рейх раптово і без попередження напав на СРСР. Першого ж дня знищено або захоплено значну частину радянських боєприпасів, пального і військової техніки; знищено близько 1200 літаків. Протягом 23-25 червня радянські фронти намагаються завдати контрударів, проте зазнають невдачі.

25 червня радянські літаки бомбардують фінські аеродроми, цього ж дня Фінляндія оголошує війну СРСР. Фінські війська переходять у контрнаступ і незабаром повертають собі Карельський перешийок, раніше захоплений Радянським Союзом.

У липні німецькі війська захопили Латвійську, Литовську, Білоруську, значну частину Української, Молдавську та Естонську РСР.
Того ж місяці СРСР уклала угоди про спільні дії у війні проти Німеччини з Великою Британією, Чехословацькою та Польською республіками. Ці договори започаткували утворення антигітлерівської коаліції.

19 липня Гітлер наказує перенести спрямування головного удару з московського напрямку на південний (Київ, Донбас) і північний (Ленінград). Із захопленням Шлиссельбурга, німецькі війська беруть Ленінград у кільце. 6 вересня Гітлер своїм наказом зупиняє наступ групи військ на Ленінград, і віддає наказ віддати всі танки і значну частину військ, щоб якомога швидше розпочати наступ на Москву.
30 вересня німецькі війська почали наступ на Москву, який продовжили у листопаді. У жовтні німецькі війська захопили майже весь Кримський півострів, крім Севастополя. Потім було захоплено Харків та зайнято головні міста Донбасу.

До грудня війська Третього Рейху були зупинені на всіх напрямках під час наступу на Москву. 5 грудня радянські фронти переходять в контрнаступ. Успішне просування радянських військ змушує противника перейти до оборони по всій лінії фронту. До початку 1942 року німці були відкинуті на 100-250 км кілометрів захід. Поразка під Москвою стала першою великою поразкою вермахту в цій війні.

7 грудня 1941 року Японія раптово напала на американську військову базу Перл-Гарбор (Гавайські острови). Так, Японія розпочала війну проти США та Великої Британії на Тихому океані і в Азії. Після цього війну США оголосили Третій Рейх та Італія. 1 січня у Вашингтоні 26 країн (зокрема СРСР, США, Велика Британія) підписали Декларацію Об'єднаних Націй про спільну боротьбу з Німеччиною до повної перемоги.

США і Великобританія відкрили Другий фронт у Західній Європі

6 червня 1944 року обєднані проти Німеччини союзні сили висаджуються в Нормандії. Операцією з висадки західних союзників у Північно-Західній Європі відкрили Другий фронт. Тоді розпочалася наймасштабніша на той час у світовій історії висадка повітряного десанту із залученням 12 тисяч літаків. Висадка передувала морській десантній операції. В межах останньої майже 160 тисяч солдат союзників одночасно перетнули Ла-Манш та вторглися до Франції.

Битва за Нормандію тривала протягом 2 місяців, до 24 серпня. Тоді головні сили противника були оточені у Фалезькому котлі, а 25 серпня вдалося звільнити Париж. До кінця серпня союзники зосередили майже 3 мільйони особового складу на території континентальної Європи.
28 вересня німці почали відходити з території Північної Франції.

Німеччина підписала акт про капітуляцію в Реймсі, а потім – у Берліні

16 квітня 1945 року Червона армія почала наступ на Берлін. 1 травня розпочалася масова капітуляція гарнізону Берліна. А 2 травня генерал німецької артилерії Вейдлінг перейшов лінію фронту і здався в полон. Через годину він написав наказ про капітуляцію Берліна.
Битва за Берлін вважається однією з наймасштабніших і кровопролитних битв Другої світової війни. Безповоротні втрати радянських військ склали понад 80 тисяч людей, німецьких – понад 600 тисяч.

Незадовго до капітуляції столичного гарнізону, 30 квітня, Адольф Гітлер застрелився у своєму бункері. Його наступником став грос-адмірал Карл Деніц. Він створив власний уряд, який спробував вести переговори з союзниками, однак безуспішно. 23 травня всі члени уряду були арештовані союзниками, внаслідок чого Третій Рейх припинив існування.


7 травня генерал Йодль від імені німецького командування підписав у Реймсі умови беззастережної капітуляції. Радянський уряд висловив категоричний протест і висунув вимогу підписати акт беззастережної капітуляції Третього Рейху у Берліні за участю СРСР.
8 травня у зайнятому радянськими військами передмісті Берліна представники німецького головнокомандування таки підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини. Після цього Німеччину розділили на 4 окупаційні зони: радянську, американську, британську та французьку.

США скинули атомні бомби на японські міста Хіросіма і Нагасакі

Після завершення війни в Європі, останнім противником країн антифашистської коаліції залишалася Японська імперія. До того часу війну Японії оголосили близько 60 країн. Однак японці не збиралися капітулювати і оголосили про ведення війни до переможного кінця.
26 липня 1945 року голови урядів Великої Британії, США та Китаю оголосили вимогу про капітуляцію Японської імперії. Проте японський уряд відхилив цю вимогу. Тож 6 серпня на Хіросіму, а 9 серпня на Нагасакі американці скинули атомні бомби. Тоді загинули та постраждали 250 тисяч людей, а японські міста були майже стерті з поверхні землі.

Японія підписала акт про капітуляцію. Друга світова війна завершилась

8 серпня СРСР оголосив війну Японській імперії, а 9 серпня почав наступ. Японська армія була зосереджена у Маньчжурії, Кореї, на Сахаліні, Курильських островах. Радянські війська та монгольські з'єднання розгромили японську армію протягом 2 тижнів.
2 вересня на борту американського лінкора "Міссурі" було підписано акт про беззастережну капітуляцію Японської імперії. Найбільша війна в історії людства завершилася.

Підписуйтеся на телеканал Крокус у Facebook і Telegram - оперативно та лаконічно про найважливіше. Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube!