ВВП України впаде щонайменше на 4%, долар здорожчає до 30 гривень, а кредит у МВФ потрібно просити вдвічі більший, ніж планувалося раніше. Такими є прогнози експертів. Усе – через епідемію коронавірусу COVID-19 в Україні.
Ні для кого не секрет, що дія карантину та ряду жорстких обмежувальних заходів впливає на роботу бізнесу, а отже і на економіку.
Прогноз компанії Dragon Capital на 2020 рік передбачає падіння ВВП на 4% та девальвацію гривні до 30 грн за долар на кінець року - за умови, що карантинні заходи триватимуть до травня (середній курс очікується на рівні 29 грн/долар, тобто девальвація складатиме близько 11% до минулорічного курсу). За менш оптимістичним прогнозом, якщо карантин буде продовжено на довший термін, ВВП може впасти на 9%, а гривня здешевшає до 35 грн/долар. За таких умов варто очікувати й зростання безробіття.
За словами кандидата економічних наук Олександра Хмелевського наші банки вже відчувають дифіцит міжнародної валюти:
"Запровадження карантину вдарило по українській економіці. Майже половина підприємств зупинило свою роботу. Частина заробітчан повернулася додому. Падають ціни на продукцію українських експортерів. Все це призводить до скорочення валютних надходжень в Україну. Натомість, нерезиденти розпродають українські активи та виводять кошти за кордон. Українські банки вже відчувають дефіцит готівкової іноземної валюти. Тому гривня продовжуватиме й надалі знижуватися. Перший психологічний рівень 30 грн за долар, який може бути досягнутий у квітні. Зростання гривні очікувати не варто", - розповів він у коментарі Styler.
Про те, що у березні-квітні долар буде рости, каже й член Ради Асоціації українських банків Галина Хейло. Та за її словами, цьому сприяє навіть не стільки економічна ситуація в країні, скільки панічні настрої населення.
"Позначка повільно, але наближається до 30 грн за долар. Влада заявляє про можливість продовження і посилення карантинних заходів. Тому, на жаль, факторів до зміни ситуації на валютному ринку поки немає. Після фази гострої реакції суспільства на ситуацію звісно буде певний відкат показників, проте незначний", - прогнозує експерт.
Не зважаючи на це, експерти вважають, що нині Україна готова до можливої фінансової кризи краще, ніж в 2008 чи 2014 роках. Так, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу суттєво нижчий (2019-го дефіцит був нижчий 3% від ВВП, 2008-го – досягав 8%). В експорті домінуються soft commodities (продукція аграрного сектору), яка складає 40%, 2008-го вона складала 12%, і падіння споживання цін продукції або ж цін на неї не очікується.
Проте Україна не має достатнього запасу міцності, щоб безболісно пережити ситуацію. Якщо раніше ми мали досвід проходження кризи фінансової, то нині вона має дещо інший характер. Ідеться про кризу робочої сили, про великий вплив емоційної та психологічної складової, про необхідність діяти тривалий час в умовах невизначеності.
За словами фінансових експертів, для України критично важливо продовжити співпрацю з МВФ та іншими міжнародними інституціями, аби рефінансувати поточний борг та профінансувати бюджетний дефіцит. Нині необхідно виконати дві умови МВФ – ухвалити закон про неможливість повернення банків (націоналізованих чи ліквідованих) ексвласникам та закон про ринок землі.
Нова програма, погоджена з МВФ в грудні, складає 5,5 млрд доларів, однак суму необхідно збільшити приблизно вдвічі, мінімум до 10 млрд доларів. Експерти наголошують, що як мінімум половину з отриманих коштів слід отримати цього року саме в бюджет, а не резерв НБУ.
Також важлива співпраця й з іншими міжнародними партнерами. Зокрема, 1 млрд доларів Україна має отримати від Світового банку та пів мільярда євро від Євросоюзу.
Водночас нещодавно Світовий банк ухвалив рішення про виділення пакету на 14 млрд доларів, з яких, зокрема, 8 млрд доларів буде направлено на підтримку клієнтів Міжнародної фінансової корпорації. Ці кошти можна буде отримати за спрощеною процедурою. Також наразі йдуть переговори про виділення коштів від Європейського банку реконструкції та розвитку, а також Європейської комісії на підтримку бюджету та спеціальне фінансування боротьби з коронавірусом.
Однак, дефолт – не порятунок для української економіки, навіть дискусії та спекуляції на цю тему вже є шкідливими. Оголошення дефолту підірве довіру міжнародних партнерів, закриє доступ до отримання нових кредитів на довгі роки, призведе не лише до інфляції, а й до гіперінфляції тощо.
Наскільки ефективно Україна та інші країни світу зможуть подолати економічні наслідки коронавірусу, залежить значною мірою від зміни поведінкової моделі споживачів та реакції світових лідерів.
Власне, вже зараз зрозуміло, що найбільше страждає малий бізнес і ті підприємства, діяльність яких пов’язана з фізичною присутністю клієнтів, сфера послуг тощо. Тому важливим заданням для бізнесу сьогодні є необхідність підготуватися до усіх можливих сценаріїв розвитку подій та мінімізувати негативні наслідки, які значно залежатимуть від сектору компанії.
Водночас від влади бізнес очікує оперативної комунікації щодо усіх кроків, які ухвалюються, а також об’єктивного аналізу жорстких карантинних заходів та їхньої ефективності, поступове пом’якшення обмежень та відновлення економічної активності.
Тим часом глава МВФ Крісталіна Георгієва вже заявила, що криза через коронавірус може стати глибшою за рецесію 2008-2009 років.
Звісно, Україні, як і іншим економікам, що розвиваються, доведеться доволі скрутно, якщо жорсткий карантин затягнеться на тривалий час.
Підписуйтеся на телеканал Крокус у Facebook і Telegram - оперативно та лаконічно про найважливіше. Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube!
