Крихітну мумію, знайдену золотошукачами в жовтні 1932 року, до сих пір наводять як доказ існування "маленького народу" - істот, аналогічних європейським гномам, або навіть називають інопланетянином.
Спробуємо розібратися, чи є в цій історії містика.
Пітер Гайнінген в книзі "Таємниці старовини" (Peter Haining. Ancient Mysteries. Taplinger, NY, 1977) так описує знахідку:
"Історія почалася в жовтні 1932 року, коли два золотошукача працювали в ущелині біля підніжжя гір Педро, приблизно в 60 милях на захід від Каспера, штат Вайомінг. Виявивши щось схоже на ознаки золота в одній зі стін ущелини, вони вирішили підірвати скелю динамітом.
Заклавши заряди, старателі відійшли і стали чекати вибуху. Коли дим і уламки осіли, вони повернулися і виявили, що вибух розкрив печеру розмірами 4х4 фута і глибиною близько 15 футів. Зазирнувши всередину, вони з подивом побачили маленьку фігурку людини, яка сиділа на уступі, склавши руки і схрестивши ноги. Її шкіра була темно-бронзового кольору, сильно зморщена. Зростом вона була не вище 14 дюймів [35 см]!
Старателі ніколи в житті не бачили нічого схожого на цю маленьку мумію і вирішили забрати її з собою в Каспер. Нічого подібного не бачили і тисячі людей, прості роззяви і вчені, які прийшли подивитися на істоту. Деякі антропологи вважали її підробкою: в кінці кінців, як тіло могло потрапити всередину скелі? Однак рентген показав, що всередині неї чітко видно кістки, як і у людини - череп, хребет, грудна клітка, все як треба. Більш детальне дослідження виявило, що істота важила близько дванадцяти унцій [360 грам], у неї були всі зуби і вона померла у віці близько 65 років.
Але як давно вона померла і, що набагато важливіше, ким вона була? Ці питання поставили в глухий кут усіх підряд. Спочатку висловилися експерти. Члени Історичного товариства Вайомінгу не сумнівалися, що це була людина, а один з них, відомий вчений д-р Генрі Фейрфілд, дав суті ім'я "Hesperopiticus" в честь антропоїда, який імовірно жив на Північно-Американському континенті в середині пліоцену. Антропологи Гарвардського університету зупинилися на тому, що цей маленький чоловічок не є підробкою і розділили думку д-ра Генрі Шапіро з Американського музею національної історії, який проводив рентгеноскопію тіла і прийшов до висновку, що "воно, з історичної точки зору, надзвичайно старо і, судячи по вигляду і пропорціям, належить до невідомого нам типу". Теорію, що це може бути муміфікована дитина, перевірив Єгипетський відділ Бостонського музею. Його співробітники рішуче заявили, що, хоча метод консервації тіла схожий на муміфікацію єгипетських фараонів, безперечно, до моменту смерті воно належало дорослій людині ".
Золотошукачі Френк Карр і Сесіл Мейн, що знайшли мумію, охрестили її Педро на честь гір Сан-Педро. У 1932 році знахідка обговорювалася по всій країні, про неї не раз повідомляло агентство "Ассошіейтед прес". Фахівці з археології говорили, що індіанці використовують печери для поховання, тому нічого незвичайного в місці знахідки немає, але сама мумія їх здивувала.
У загальних рисах вона нагадувала людину похилого віку з непропорційно низьким чолом, величезними очима, широким пласким носом і величезним ротом з тонкими губами. Верхівка голови була неприродно пласкою і покрита не волоссям, а якоюсь густою масою. Руки збереглися дуже добре, можна було навіть розгледіти довгі пальці з мініатюрними нігтиками.
Протягом декількох років мумію, куплену у золотошукачів, показували за гроші на ярмарках. Серед її власників були Флойд Джонс, Хомер Шерілл і Айвен Гудман. Особливо відзначився останній, придумавши "індіанську легенду" про народ карликів "німерігар" (nimerigar), які стріляють в людей крихітними отруйними стрілками і вбивають людей похилого віку, хворих родичів, розбиваючи голови молотом. Вигадані деталі "наукових досліджень", що згадуються в книзі Гайнінген, потрапили туди завдяки його вигадкам і рекламним брошурам. Дещо додав і редактор журналу "Fate" Реймонд Палмер, який написав про Педро в номері за грудень 1950 року. Все приписане їм (наприклад, що вік мумії вчені визначили в 65 років) було цілковитою вигадкою, що потрапила в наступні статті і книги.
Після смерті Гудмана в 1950 році мумію продали Леонарду Уодлеру, який не збирався її показувати чи перепродувати. Сам Уодлер помер в 1980-х роках, і з тих пір сліди Педро загубилися. Тому, хто знайде мумію, пропонують 10 тисяч доларів винагороди.
Правда про мумію стала відома в 1950 році, коли її вивчив Чиказький музей природної історії. Бюлетень музею ( "Chicago Natural History Museum Bulletin", April 1950) повідомив про результати дослідження д-рів Райнера Зангерла, зав. відділом анатомії хребетних Дуайта Девіса, і д-ра Пола Мартіна, головного спеціаліста музею по антропології.
Рентгенівські знімки показали, що мумія є висохлим тілом дитини, народженої з потворністю, несумісною з життям - анацефаліей. Такі діти можуть прожити максимум кілька хвилин після пологів, тому що не можуть дихати. Голова і шия у таких дітей химерно деформуються. Педро не міг бути дорослим, судячи за ступенем розвитку кісток, в точності відповідних скелету новонародженого. До того ж це була не справжня мумія, а висохле тіло, яке лежало в печері не більше ніж 25 років. Ніяких зубів і інших ознак дорослості у неї не було.
До тих же висновків дійшов і д-р Генрі Шапіро, співробітник Відділу антропології американського музею природної історії. Заява, що тіло "надзвичайно старе і, судячи з вигляду і пропорціям, належить до невідомого нам типу", вклали в його уста недобросовісні журналісти.
У 1979 році антрополог Джордж Гілл з університету Вайомінгу знову вивчив рентгенівські знімки Педро, підтвердивши, що це дитина-анацефал або навіть плід, що з'явився на світ в результаті аборту в якому-небудь індіанському селі. Газета "Casper Star-Tribune" (Oct. 31, 2010) повідала, що в 1994 році Джорджу вдалося вивчити ще одну таку ж мумію, знайдену в горах, на цей раз жіночої статі. Він не обмежився рентгеном і провів аналіз її ДНК, який підтвердив, що це земна дитина-анацефал. Судячи за радіовуглецевим аналізом, тіло сховали в печері близько 300 років тому, де воно висохло саме. Незрозуміло лише, навіщо індіанці так ретельно ховали нежиттєздатних дітей.
Підписуйтеся на телеканал Крокус у Facebook і Telegram - оперативно та лаконічно про найважливіше. Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube!
