Білоцерківці розчаровані реалізацією проєктів Громадського бюджету

  • Громадський бюджет
Вже четвертий рік поспіль у Білій Церкві реалізовуються проєкти Громадського бюджету, які подають до голосування жителі міста. 

Суть проєкту проста – будь-який житель Білої Церкви, сам або з командою, може запропонувати і підготувати суспільно-корисний проєкт і подати на конкурс.  

На реалізацію великих проєктів із бюджету може бути виділено від 300 тис. грн до 3 млн. грн., малих – до 300 тис. грн. У Білій Церкві така програма реалізовується вже четвертий рік поспіль. 

Здорово, що кожен білоцерківець може проявити свою ініціативу, фантазію, згуртувати навколо неї містян, і отримати від міста гроші на реалізацію свого проєкту. 

Загалом, ідея, безумовно хороша. Але, нажаль, як у нас буває, саме під час реалізації виникають питання. Часто проєкти-переможці так ніхто і не реалізовує. 

У 2018 році не був реалізований проєкт-переможець білоцерківця Костянтина Климчука - «Український квартал». На той час це був майже єдиний творчий проєкт Громадського бюджету. Він передбачав на частині вулиці Ярослава Мудрого викласти бруківку вишиванковим візерунком, а поруч розписати будинок петриківським розписом. Однак, тоді в міській раді спочатку відтягували його реалізацію, потім обіцяли, що його реалізують наступного року, а потім взагалі сказали, що проєкт не буде вписуватися в загальну картину реконструкції вулиці Ярослава Мудрого. Нажаль, пройшло вже два роки, а проєкт, так і не реалізували, а старання зробити місто кращим та участь учасника була марною. 

Також не виключення і випадки, коли реалізований проект повністю відрізняється від того, що подавали автори. Зокрема, про реалізацію свого проєкту розповіла переможниця Громадського бюджету 2019 - Інна Пилипенко.

Минулого року дівчина подала до голосування проєкт «Капітальний ремонт дороги по вул. Курсова в м. Біла Церква (з облаштуванням тротуарів)», який передбачав облаштування безпечного міського простору по вулиці Курсова.


 Зокрема, планувалася не просто реконструкція троутарів і дороги, а розширення проїзної частини для безпечного пересування усіх учасників дорожнього руху, а особливо для людей з особливими потребами – інвалідів, незрячих, людей похилого віку, молодих батьків з візочками, які йдуть до парку Слави тощо. 

«Ключовою проблемою на основі якої виникла потреба складання цього проєкту є відсутність тротуару та занадто вузька проїзна частина (яка складає 4,5 м  (2,25 одна смуга), відповідно до нового ДБН, ширина смуги руху на місцевих житлових вулицях і дорогах складає не менше 2,75 -  одна смуга), що створює значні проблеми як для пішоходів, так і для проїзду авто мешканців цього району» - зазначає автор проєкту. 

Вартість проєкту становила - 486 460 грн. 


Наразі його завершили реалізовувати і втіленний в життя проєкт суттєво відрізняється від того, що подавала Інна Пилипенко.  Замість розширеної дороги і облаштованих тротуарів, міська влада облаштувала бруківкою лише один тротуар на що було витрачено явно не  486 460 грн.: 

«Перед Вами один із проектів-переможців «Громадського бюджету» цього року. Наразі виконання проекту вже завершено. Відчуваєте різницю? І я, ні. Я, як автор проекту, дуже ретельно готувалась: заповнила форму заявки з відповідним обґрунтуванням, надала фотоогляд ділянки ( хоча можна було і без нього), розрахувала витрати (звісно не сама, а звернулась до кваліфікованих людей), переглянула закон України «Про автомобільні дороги»(ДБН), спілкувалась з інженером ДЖКГ, який дав поради і сам наголосив, що цей проект дуже доречний. Нагадаю, що головний меседж цього проекту саме розширення дороги і облаштування тротуару з лівої сторони дороги для людей з інвалідністю та мам з візочками, які ідуть до парку «Слави», а також заміна покриття на існуючому тротуарі (для завершення композиції).» - розповідає Інна Пилипенко. 

Коли розпочалися роботи, дівчина, живучі неподалік часто спілкувалася с виконавцями робіт. І кожного разу вона чула нову інформацію щодо реалізації її проєкту: 

«Спершу сказали, що не буде тротуару з лівої сторони, нібито там знаходяться люки (хоча, це все обговорювалось з інженером на об’єкті і він казав, що все це можна перенести), але дорога буде розширена. А згодом, через тиждень, я знову іду і мене вже кличе робітник і каже, що на об’єкт поїздив сам пан Мер і сказав, що розширяти дорогу не будемо!!!!

Я, була розчарована. Але все ж таки хотіла поспілкуватися з мером особисто. У зв’язку з карантином на зустріч до нього не попасти. Але, я зустріла його випадково, біля іншого об’єкта і таки задала йому своє питання. Чому ні ? На яке, отримала цікаву відповідь.

«По-перше, дорога не буде розширена, тому що на цій ділянці будуть збільшені випадки ДТП, а по-друге, з досвіду Європейських країн, дороги треба звужувати, а не розширяти». А на моє зауваження, що за це голосували люди, виходить, що їм це необхідно, він відмовив: «люди не знають за що голосують».» 


На фото вже реалізований проєкт Громадського бюджету

Вкотре виходить, що білоцерківці витрачають свій час, продумують суспільно-корисний проєкт для всього міста, залучають для цього жителів міста, цей проект розглядає профільна комісія, він навіть перемагає у голосуванні і його не реалізовують, або реалізовують частково: 


«Стосовно Європейского досвіду, то скажу одне, треба керуватися і виконувати закони України, а досвід інших країн застосовувати в інших місцях, наприклад: облаштування дитячих майданчиків на безпечному покритті, а не просто в багнюку поставили, пісочком присипали, якій потім по всій квартирі, неначе біля моря живемо, ще і сміттєві контейнери стоять за 1-2 метри не відгородженні, аромат влітку чудовий... грайтеся дітки! Або забезпечте садочки сучасними альтанками та гойдалками, чи облаштуйте в школах інноваційні кабінети фізики, хімії, біології та ін. Висновок один - просто йому так зручно!!!

Кошторис проекту 480 тис., а зроблено на = 50 тис. Заміна старого тротуару і все!!! Улюблена його справа. Взагалі, це можна було зробити і без проекту і голосування. Решта коштів просто перекинуто в інше місце, щоб перед виборами ще більше «нафарбувати губи» місту. Можна багато говорити, але скажу останнє, більше ніколи не буду приймати участь в таких проектах «Не вірю»!!!! І раджу іншим подумати, як колись і мене попереджали. На сьогодні, вже достатньо знаю людей, проекти яких не були реалізовані (за 3 роки існування конкурсу). P.S. Тепер я точно знаю: «не єдиною плиткою вимірюється довіра до людини»» - додає Інна. 

До слова, у 2017 до участі в  Громадському бюджеті було подано 89 проєктів, у 2018 році їх було вже 48, у 2019 – 42, а у 2020 – 40.  


 
 
   


Підписуйтеся на телеканал Крокус у Facebook, Telegram та Instagram - оперативно та лаконічно про найважливіше. Приєднуйтесь до нашого каналу на YouTube!
Новини партнерів
Новини партнерів
Купити квартиру Київ
Важливе