Очікувати найстрашнішого - це нормально? Чому так відбувається, і що з цим робити – розповідає методистка програми «Незламна мама» від «Фонду Маша» Ольга Коптєва.«А минулого року ми вже місяць без світла сиділи», «А коли вже той блекаут – я стільки павербанків накупила», «Щось давно обстрілів не було, це мене нервує – я не можу спати, бо чекаю на них». Розмови на кшталт таких можна почути всюди. Люди очікують, коли вже станеться перший цієї зими блекаут, чи полетять ворожі ракети. Очікують і водночас соромляться цього відчуття.
Якщо ви думаєте, що це лише ваша проблема, що тільки ви постійно думаєте про наступні обстріли чи чекаєте на блекаут, ви помиляєтеся. Бо це очікування – нормальна реакція нашої психіки на ненормальні умови війни, в яких ми живемо майже два роки. І соромитися таких думок точно не варто. Краще давайте розберемося, звідки вони беруться.
– За час, який ми живемо у війні, наше тіло звикло спочатку напружуватися в очікуванні чогось страшного, а потім отримувати розрядку разом зі звуком пусків ППО, новинами про прильоти або повідомленням про закінчення повітряної тривоги. Все! Можна видихати, – пояснює психологиня «Фонду Маша» Ольга Коптєва. – Коли тривоги довго немає, не чутно вибухів, а блекаут все не настає, наш мозок починає на це очікувати. Бо він розуміє, що ми живемо в страшних умовах війни, і жахливі речі можуть статися в будь-який час. Очікування в цьому випадку є синонімом напруження. Що довше ми очікуємо, то сильніше напруження, а разом з ним дедалі вищий рівень гормону стресу кортизолу. Коли те, чого боялися, настає, ми отримуємо психологічно розрядку. Нам стає легше. Вже можемо продовжувати жити своє життя в нових умовах, наприклад, блекауту. Та потім все знову йде по колу – очікування, страх, напруження, розрядка.
Що робити?
Знімати напруження, до якого призводить очікування страшних подій. Дуже круто в цьому випадку працюють тривалі прогулянки. Під час них ми можемо буквально «виходити» стрес і знизити рівень кортизолу та адреналіну. Тому 10 тисяч кроків важливі не лише для фізичного, а й для психічного здоров’я.
Також важливо не забувати про руханку, танці, йогу – будь-яку фізичну активність, яка дозволить тілу отримати розрядку.
І пам’ятайте про важливість дихання! Ольга Коптєва рекомендує робити наступні дихальні вправи:
«3 на 6»
Вдихаємо на три рахунки, видихаємо на шість. Також можна вдихати на чотири і видихати на вісім. Тобто видих має бути вдвічі довшим, ніж вдих. Так ми знижуємо рівень кисню й заспокоюємося.
"Дихання по квадрату"
Вдихаємо на 4 рахунки, потім робимо затримку дихання на 4 рахунки, потім видихаємо так само на чотири і знову затримка на чотири. І так – кілька разів.
Про проєкт:
Програма реабілітації «Незламна мама» спеціально розроблена фахівцями з психології та посттравматичних розладів для жінок та їхніх дітей, які постраждали від війни. Це 3-тижневий офлайн-табір, де з учасниками проєкту працюють психологи. Потім жінки можуть продовжити роботу з психологом в онлайн-форматі у проєкті «Незламна мама. Жити далі».
Читайте також :
Нічна атака дронами та вето на допомогу Україні - головні новини ранку
