Наразі ми не маємо можливості повністю відмовитися від пластику, але кожен може зменшити його використання у своєму побуті. Про те які альтернативи пластику використовують жителі нашого міста, та як кожен з нас може допомогти збереженню екології, ми розповімо в цьому матеріалі.
Для мінімізації використання пластику варто вжити кілька кроків. По-перше, замініть пластикові вироби на більш стійкі до розкладання матеріали, наприклад, використовуйте металеві або скляні пляшки замість одноразових пластикових. Далі, почніть звертати увагу на упакування при купівлі продуктів, багато компаній виробляють упакування з переробленого пластику, допомагаючи зменшити кількість нового пластику.
Також, намагайтеся уникати одноразових пластикових виробів, таких як столові прибори, соломки та контейнери для їжі. Замість цього, використовуйте повторно багаторазові альтернативи, наприклад, металеві соломки або контейнери для перенесення їжі з відновлюваних матеріалів.
Ми провели опитування серед жителів міста, для того, щоб дізнатися якими альтернативами пластику користуються білоцерківці:
«Стан нашого довкілля залежить від нас самих, тому настав час відмовитися чи хоча б мінімізувати пластик в нашому житті. Особисто я роблю це вже протягом кількох років, користуюся торбинками з сіточок для овочів, тому ніколи не купую пакети в магазинах, також завжди ношу з собою ще велику торбинку, що дуже зручно. Користуюся натуральними фланелевими рушничками замість одноразових паперових. Та ношу з собою воду у своїй пляшечці, щоб не доводилося купувати в пластиковій.» - розповідає Анна, 25 років.
Всі ці речі які вказала пані Анна, дійсно є чудовим способом мінімізувати використання пластику. Зовсім незначні зміни для нас та наших побутових звичок, але вони є дуже ваговими для нашого середовища.
Також хотілося б розповісти про ще одну чудову альтернативу пластику, яка почала набирати популярності останнім часом – вощанку.
Вощанка – це багаторазова альтернатива харчовій плівці. Її функції такі ж самі як і у плівки. Ми можемо загорнути залишки продуктів, накрити різні ємності, запакувати свій ланч. Важливо, що вощанка може розкладатися до 6 місяців, зважаючи на те, яка тканина. А харчова плівка розкладається до 30 років, тобто тут досить велика різниця.
Окрім того, що ми могли б зменшити використання пластику, йому можна подарувати друге життя, тому варто згадати ще про сортування сміття. Це також допомагає зменшити забруднення навколишнього середовища і зберегти природні ресурси, так як багато матеріалів можна використовувати повторно або переробляти.
«На мою думку сортування сміття в наш час це дуже важливо, та мало хто цього дотримуються. На цей час в Україні це вже є та популяризується, але люди ще до цього не звикли, мені здається, що потрібно трохи часу, щоб ми дійшли до цього. Поки що сама я цим не займаюся, натомість намагаюся мінімізувати використання пластику у своєму житті. Не купую пакети в магазинах та ношу з собою шопер, також відмовилася від пластикових контейнерів для їжі та замінила їх на скляні.» - Діана, 18 років.
Також більшість опитаних відповіли, що вони не проти почати сортувати сміття, та не роблять це досі не тому, що не хочуть витрачати час, а просто через відсутність можливості:
«Я позитивно ставлюся до сортування та не займаюся цим оскільки в нас в місті немає умов для цього. Хоча я впевнена, що якби біля будинків з’явилися відповідні сміттєві контейнери більша частина людей обов’язково спробувала б сортувати сміття та зберегти наше довкілля.» - Наталя 42 роки.
Тож після проведення опитування, ми дійшли до висновку, що жителі міста усвідомлюють важливість збереження екології та небезпеку забруднення навколишнього середовища. Попри складнощі, з якими ми зіштовхуємося у сфері екології, опитування показало, що наше місто виявляє значний інтерес та готовність до змін. Запровадження практик сортування сміття, поширення альтернатив пластику та загальний розвиток екологічної свідомості стають ключовими кроками для створення чистого та здорового середовища для нас і для майбутніх поколінь.
Читайте також: У Білій Церкві відкрили виставку робіт Владислава Задворського.