Історія ветерана з Білої Церкви
Валерій із позивним Гонсалес — ветеран із Білої Церкви, який пройшов війну ще під час АТО. Після 2017 року повернувся до мирного життя, але у 2022-му, з початком повномасштабного вторгнення, знову став до лав ЗСУ.
У жовтні під час боїв на Луганщині Валерій очолив штурмову групу. Під щільним вогнем він знищив ворожу точку та першим увірвався на позицію. Там із автомата ліквідував п’ятьох окупантів. Але ціна героїзму була надзвичайно високою — вибух ворожих гранат спричинив тяжкі поранення.
Валерій втратив обидві руки, зір на одне око, серйозно пошкодив праву ногу, а також переніс ниркову недостатність і кілька складних операцій.
Після стабілізації він потрапив у програму реабілітації у США: навчався користуватися біонічними протезами, відновлював рухливість і контроль над тілом. Згодом продовжив відновлення у Києві та у рідній Білій Церкві.
«Коли приїхав — кульгав. А коли поїхав — уже міг бігати», — з усмішкою згадує Валерій.
Його мета була не лише фізичне відновлення, а й повернення до активного життя — бути поруч із дружиною та двома доньками, мати справу, яка приносить радість і сенс.
Тепер він здійснює цю мету — відкриває власну піцерію в Білій Церкві. Це не просто бізнес, а символ нового старту, сили духу і незалежності.
Поруч з Валерієм весь час була його дружина Вероніка — від перших днів у лікарні й до повернення додому.
Читайте також:
На Білоцерківщині виявили протитанкову міну
