Учасники кліматичних переговорів в Організації об’єднаних націй відклали ухвалення основних рішень із урегулювання глобальних ринків вуглецевих квот на 2020 рік.
Сторонам вдалося досягти важких компромісів, як боротися з глобальним потеплінням.
Учасники переговорів ухвалили низку документів, серед них – декларація «Чилі-Мадрид. Час діяти». Вона закликає країни посилити свої поточні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів.
Згідно з декларацією, ці зобов’язання слід привести у відповідність із цілями Паризької кліматичної угоди 2015 року, аби уникнути підвищення середньої температури Землі на більш як 1,5 градуса за Цельсієм до кінця століття.
У разі збереження поточних умов температура може зрости на 3-4 градуси, що матиме серйозні наслідки для багатьох країн.
Крім того, учасники переговорів домовилися визначити обсяг компенсації для країн, які є найбільш вразливими до екстремальних погодних явищ.
Представники низки країн зійшлися на тому, що не укласти жодної угоди щодо обміну квотами на викиди парникових газів краще, ніж укласти слабку угоду, яка б підважила вже наявні регіональні механізми з регулювання викидів.
Серед країн, які виступають проти нових заходів із надання допомоги бідним країнам і встановлення нових показників скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу, є США, чий президент Дональд Трамп заявив про вихід країни з Паризької угоди.
Паризька кліматична угода ставить за мету обмежити зростання середньої глобальної температури на планеті - до 2050 року зростання не більш ніж на 1,5 градуса за Цельсієм. Угоду підписали лідери 195 країн у 2015 році.
Участь у цьогоріних переговорах в Організації об’єднаних націй у Мадриді взяли майже 200 країн.
фото: CNN
