У Раді зареєстрували законопроєкт, який може запровадити нову систему оподаткування доходів від різноманітних підробітків.
У разі його ухвалення, з доходів, отриманих від таксування на Uber чи доставки їжі у Glovo, доведеться заплатити податок у розмірі 6%.
Натомість депутати обіцяють максимально спрощену процедуру реєстрації, відсутність будь-якої податкової звітності, автоматичну сплату податку банком та відсутність ЄСВ.
Кількість людей, на яких може поширюватися новий податковий режим в Україні, вимірюється сотнями тисяч. Проте детальних досліджень ніхто не проводив.
Депутати очікують, що новий податок принесе 10 млрд грн на рік. Щоправда такі очікування можуть бути завищеними, оскільки перехід на новий режим буде необов'язковим.
Які підробітки депутати пропонують оподатковувати?Нова система оподаткування доходів від підробітків прописана в законопроєкті, авторами якого є голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, його заступник Ярослав Железняк та низка інших депутатів.
Запропонована ними система – це спеціальний режим податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який можна буде сплачувати лише з доходів, отриманих з визначеного в законі переліку видів діяльності.
Яких видів послуг стосується новий податок?
-надання послуг з догляду за хворими, людьми похилого віку та людьми з інвалідністю; надання послуг таксі, зокрема, за допомогою сервісів таксі (Uber, Uklon, Bolt); кур’єрська діяльність (наприклад, Glovo); проведення ремонтів; переклади; дресирування та догляд за домашніми тваринами; організація та проведення свят (тамада, ведучий); робота фотографом; робота домашньої прислуги; догляд за дитиною (наприклад, няні); послуги прибирання; діяльність медсестер, фізіотерапевтів, масажистів, логопедів, інша робота у сфері охорони здоров’я, яка не потребує ліцензії; послуги ремонту одягу, трикотажних, шкіряних, галантерейних та дорожніх виробів, аудіо- та відеоапаратури, побутової техніки, музичних інструментів, які надаються вдома; послуги манікюру, педикюру та перукарські послуги вдома.
Запропонована система оподаткування передбачає сплату податку в розмірі 6% з доходу від надання цих послуг. Такі надходження не оподатковуватимуться військовим збором (1,5%), а сама особа звільнятиметься від сплати ЄСВ (який платиться, наприклад, якщо людина оформлена як ФОП).
Як перейти на податкову систему для підробітків?Автори законопроєкту наголошують, що запропонована система буде максимально проста. Від людини не вимагається ні реєструватися підприємцем, ні вести чи подавати податкову звітність, ні переказувати суму податку. Аби перейти на цю систему, потрібно буде зробити три речі.
По-перше – подати заяву про обрання нової моделі оподаткування. У законопроєкті наголошується, що ця заява подаватиметься в електронній формі, тобто фізично відвідувати Державну податкову службу (ДПС) чи інші держоргани не потрібно.
По-друге – відкрити спеціальний рахунок у банку. Цей рахунок має бути єдиним для зарахування людині надходжень від її підробітків. Щоразу, коли людина отримуватиме дохід, наприклад від служби таксі чи роботи кур’єром, банк автоматично резервуватиме на картці 6% податку від надходжень.
За підсумками кожного кварталу ДПС надсилатиме банку та особі повідомлення-рішення про суму податку, яку треба заплатити до бюджету, і банк автоматично переказуватиме її з рахунку. Якщо особа з не погоджуватиметься із сумою нарахувань, то вона зможе її оскаржити, подавши відповідну заяву.
Ця сума може бути більшою за ту, яку банк зарезервував на картці особи. Наприклад, якщо та частину послуг надала за готівку. У такому разі їй потрібно буде додатково поповнювати рахунок, аби не виникало податкового боргу.
По-третє – встановити касовий апарат (РРО). Надалі всі розрахунки з клієнтами такий платник податків має фіксувати з допомогою РРО, аби податкова мала інформацію про обсяги доходів. На ринку є багато програмних касових апаратів (ПРРО), для використання яких не потрібно купувати фізичний касовий апарат та витрачатися на його обслуговування. Попри це, така вимога може відштовхувати багатьох людей від цього податкового режиму.
"Ложкою дьогтю в цій загалом хорошій ініціативі може стати норма, яка зобов'язує осіб, які користаються спеціальним режимом оподаткування, використовувати РРО/ПРРО.
Логічно було б для такого режиму розробити спеціальне спрощене програмне забезпечення, яке б не обтяжувало платника, але дозволяло ефективно обліковувати отриманий ним дохід", – вважають у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.
Водночас, встановлювати РРО потрібно не усім. Тим, хто працює через цифрові платформи (наприклад, застосунок Bolt, Uber чи Uklon) цього робити не потрібно. Достатньо повідомити цифровій платформі про перехід на нову систему оподаткування. Надалі інформацію про доходи особи до ДПС надсилатиме ця платформа, ДПС розраховуватиме податкове зобов’язання, а банк переказувати його до бюджету.
Які вимоги для переходу на новий податковий режим?Для роботи в межах запропонованого спрощеного податкового режиму потрібно відповідати низці критеріїв.
По-перше, обрати нову систему можуть лише ті, хто надає вказаний вище перелік послуг. По-друге, така особа не може мати найманих працівників.
Також існує обмеження щодо максимальної суми річного доходу, який можна оподатковувати за ставкою 6%: 153 мінімальні зарплати (з 1 січня 2024 року – 1,086 млн грн на рік або 90 525 грн на місяць. Усі доходи, які перевищуватимуть річний ліміт, оподатковуватимуть за ставкою 18%.
Наприклад, людина працює в службі таксі і протягом січня-вересня заробила 1,1 млн грн. У третьому кварталі банк перекаже податок з більшої суми її доходу за ставкою 6%, а з доходу, який перевищив річний ліміт (різницю між 1,1 млн грн та 1,086 млн грн), – за ставкою 18%. Надалі особа залишатиметься в цьому режимі оподаткування, проте з її доходів до кінця року стягуватимуть 18%.
Щоб припинити використовувати спеціальний податковий режим, достатньо буде подати електронну заяву не пізніше ніж за десять днів до кінця кварталу. Також людина може втратити право на використання цього режиму. Підставами можуть стати наймання працівника, невикористання касового апарата, втрата працездатності чи смерть особи.
Скількох людей може стосуватися податок на підробіток?Автори законопроєкту, посилаючись на дані опитування Держстату, стверджують, що у 2021 році в Україні було близько 3 млн людей, які називають себе неофіційно зайнятими, тобто які не мають офіційного працевлаштування та не зареєстровані підприємцями.
За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, у 2023 році в Україні є близько 1 млн людей, які не мають роботи і не шукають її. Ще 1,3-1,5 млн – офіційно безробітні, тобто шукають роботу.
Україні не вистачає 4,5 мільйона працівників.
Як подолати дефіцит робочої сили?Частина цих людей є цільовою аудиторією податкових змін. Ці люди роблять ремонти, займаються репетиторством, доглядають за хворими або працюють у таксі через цифрові платформи. Точно назвати їх кількість складно.
За даними КШЕ, в Україні може бути близько 300 тис водіїв, які надають послуги з перевезення легковими авто (за допомогою цифрових платформ і без них). Близько 4% з них зареєстровані ФОПами. Кількість кур’єрів може сягати 15-20 тис, ще близько 400 тис можуть працювати через онлайн-сервіси замовлення послуг .
"Ефективного обліку осіб, які надають нерегулярні послуги, не існує. Не можна назвати точну кількість осіб, які надають послуги репетиторства, перукарів, які працюють вдома, чи скільки людей підробляє ремонтами. Такий ринок може бути набагато більшим, ніж зазначається", – додають у КШЕ.
Загалом ініціатива депутатів може стосуватися сотень тисяч українців. Для частини з них надання перерахованого в законопроєкті переліку послуг є основним видом діяльності, а для когось – лише підробітком.
З одного боку, під законопроєктом підписалися голови податкового комітету, комітету місцевого самоврядування, комітету з питань економічного розвитку, комітету з питань екологічної політики та комітету з питань соціальної політики.
З іншого боку, ініціатива ще не знайшла підтримки в уряді, зокрема в Мінфіні. Без неї шанси ухвалити законопроєкт та погодити його з міжнародними партнерами, зокрема МВФ, мінімальні.
Читайте також :
Податкова служба вже майже місяць перевіряє бізнес, який має працювати за системою РРО
