Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch оприлюднила звіт за минулий рік про дотримання прав і свобод у понад ста країнах світу. Окремий розділ присвячений і Україні, пише
Радіо Свобода.
Аналітики відзначили зменшення кількості постраждалих цивільних внаслідок бойових дій на Донбасі та поступ антикорупційної реформи за минулий рік, водночас вказали на низку проблем, які з’явились за цей час або зберегли актуальність із минулих років.
Із-поміж іншого Human Rights Watch продовжує критикувати складнощі перетину лінії розмежування у зоні конфлікту на Донбасі.
«Позитивні зміни: в березні влада скасувала терміни придатності для електронного пропуску, необхідного для проїзду через контактну лінію. У серпні влада надала електричний візок для водіння літніх людей та людей з інвалідністю через пішохідний пункт пропуску «Станиця Луганська». У листопаді завершили необхідний ремонт зруйнованого мосту на цьому пункті пропуску, що зменшить деякі небезпеки перетину КПВВ», – йдеться у тексті доповіді.
Також позитивно оцінюється приєднання України в листопаді минулого року до Декларації про безпеку шкіл ЮНІСЕФ, що містить зобов’язання, спрямовані на попередження й реагування на напади та використання закладів освіти у військових цілях у період збройного конфлікту, бо, за даними правозахисників, за шість років внаслідок конфлікту на Донбасі загинули 147 дітей.
Ситуації на анексованому Росією Криму присвячений окремий параграф доповіді Human Rights Watch. Зокрема, правозахисники звертають увагу на продовження переслідувань кримських татар.
«Тільки в березні російська влада заарештувала 24 людей, більшість із яких була членами «Кримської солідарності», групи правової і соціальної підтримки сімей заарештованих за політичними мотивами. Всі були звинувачені у зв’язку з Хізб ут-Тахрір, панісламістським рухом, забороненим в Росії як «терористична» організація, але законним в Україні», – зазначили у HRW.
Також, посилаючись на дані «Інституту масової інформації», Human Rights Watch звернула увагу на 11 випадків побиття і одне убивство журналістів у період з січня по липень 2019-го (з серпня по грудень ІМІ нарахував ще 12 побиттів медійників у різних регіонах України).
«У червні від серйозних травм голови помер журналіст-розслідувач Вадим Комаров, на якого у травні напали невідомі. У попередні роки він також зазнавав погроз і нападів. Слідчі пов’язали напад із його журналістською діяльністю. Слідство тривало на момент написання доповіді», – йдеться у тексті.
Окрім того, до цього параграфу HRW включає передачу Росії в рамках вересневого обміну колишнього голови «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, а також те, що праворадикальна організація С14 виграла суд у «Громадського» за позовом про наклеп, коли журналісти назвали рух «неонацистським».
«У квітні парламент України ухвалив закон, який вимагає використовувати українську мову в більшості аспектів суспільного життя. Закон викликав занепокоєння щодо достатніх гарантій захисту та використання мов меншин», – також зазначається у цьому параграфі доповіді. Якихось пояснень щодо того, як самі аналітики HRW оцінюють події, які вони включили у доповідь, у тексті немає.
Натомість HRW високо оцінила роботу української поліції під час минулорічного Маршу рівності ЛГБТ-форуму KyivPride, хоча й зазначила, що у низці випадків робота правоохоронців у контексті захисту меншин ефективною не була, а окремі інциденти були пов’язані з порушеннями саме з боку силовиків.
Дві події вересня, на думку HRW, ознаменували значний прогрес щодо боротьби з корупцією: парламент проголосував за скасування депутатської недоторканності, а Вищий антикорупційний суд України нарешті почав роботу. Також увага звертається на підписаний президентом закон про захист викривачів корупції.
Тим часом, на думку аналітиків Human Rights Watch, перспективи правосуддя щодо злочинів, скоєних під час Майдану, і далі є непевними.
«Генеральна прокуратура ліквідувала Управління спецрозслідувань, яке вело справи Майдану та номінально передала їх до іншого слідчого органу, що призвело до фактичної зупинки розслідування», – зазначається у тексті документу.
Доповіді про ситуацію з правами людини у світі HRW цього року готує вже утридцяте. На цей раз основною загрозою правам людини у світі аналітики організації називають політику Китаю, чому присвятили передмову звіту.
