З 1 вересня українців чекає низка змін – підвищення мінімальної заробітної плати, заборона для банків приховувати справжні кредитні ставки та вперше після запровадження карантину розпочнуться перевірки оформлення трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками.
Мінімальна зарплата
Згідно з проєктом закону, який Верховна Рада ухвалила наприкінці серпня, українців чекає підвищення мінімальної зарплати з 1 вересня з 4723 грн до 5000 грн.
При цьому, розмір прожиткового мінімуму залишиться незмінним. А от декретні виплати, які прив’язані до рівня мінімальної зарплати мають зрости після 1 вересня.
Із вересня збільшується рівень єдиного соцвнеску: максимальна сума ЄСВ, яку необхідно буде сплатити самозайнятим особам, становитиме 16500 грн, а мінімальна – 1100 грн. Водночас, до кінця карантину фізичні особи-підприємці мають сплачувати податки з огляду на розмір мінімальної зарплати, який встановлено на 1 січня 2020 року, тобто трохи вище за 4700 тис. грн.
Разом із підвищенням мінімальної зарплати, збільшиться розмір пенсій за віком для непрацюючих пенсіонерів, які досягли віку 65 років та мають страховий стаж 35 років (чоловіки) та 30 років (жінки). Таким чином, мінімальний розмір пенсії для пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, зросте з 1889 грн до 2000 грн.
Правдиві кредити і депозити
Із 1 вересня зміняться вимоги до розкриття банками інформації про послуги в рекламі та на їхніх сайтах. Банки відтепер повинні надавати правдиву та достатню за обсягом інформацію про депозити та позики, їхню вартість, умови та ризики, яка не вводитиме клієнтів в оману. Це дасть змогу споживачам розуміти умови отримання послуг, порівнювати послуги декількох банків та ухвалювати зважені фінансові рішення.
Банки мають надавати інформацію про кредити та депозити для громадян на веб-сайті в єдиному уніфікованому форматі. Вони зобов’язані вказувати:
– реальну річну ставку за кредитом;
– наявність додаткових послуг (наприклад, страхової компанії, державного реєстратора, нотаріуса, оцінювача) та їхню вартість для клієнта, а також термін послуги;
– орієнтовну загальну вартість кредиту;
– періодичність погашення кредиту та попередження про можливі наслідки у випадку прострочення виплат за кредитом;
– умови дострокового зняття грошей із депозиту та інші.
Клієнт, зайшовши на сайт будь-якого банку, матиме змогу завантажити файл із вичерпною інформацією про повну вартість, умови отримання послуги, ризики для себе тощо. Окрім того, на їхніх сайтах мають запрацювати калькулятори для розрахунку витрат за користування споживчим кредитом чи доходів від розміщення коштів на депозит.
Перевірка трудових відносин
Із 1 вересня інспектори Держпраці розпочнуть перевірку неоформлених працівників. Перевірятимуть перед усім тих роботодавців, у яких обсяг наданих послуг не відповідає фактичній кількості працівників або ж у яких відбулося зменшення кількості працівників під час карантину та відсутня позитивна динаміка працевлаштування після його пом’якшення.
Інспектор праці вперше від початку карантину може прийти без попередження в будь-який час. Перевірка може бути на місці або ж дистанційно, її максимальна тривалість – до 10 днів. Перевіряльник має право на вільний доступ до будь-яких виробничих, службових й адміністративних приміщень та може оглядати будь-які документи щодо працівників, наодинці або у присутності свідків спілкуватися з керівником та працівниками. Також він під час перевірки може робити фото, відео або аудіо, та залучати правоохоронні органи.
Порушників можуть оштрафувати у трьох випадках: за недопущення до проведення перевірки, за створення перешкод у її проведенні та за виявлення незадекларованої праці, наприклад, коли не укладений трудовий договір, не повідомлено про найм Державну фіскальну службу або не сплачені податки.
У разі виявлення порушень роботодавця, відповідно до Кодексу законів про працю та Кодексу про адмінпорушення, можуть:
– оштрафувати на 34 000-85 000 грн, позбавити права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю терміном до п'яти років, а також призначити виправні роботи до двох тижнів або арешт до шести місяців у разі кримінальної відповідальності;
– притягти до адміністративної відповідальності, яка передбачає штраф від 8500 грн до 34 000 грн, або ж фінансової відповідальності зі штрафом від 47 200 грн до 141 600 грн.
