40-річний Олександр із Білої Церкви — один із героїв нашого міста.
У 2023 році він отримав повістку прямо на роботі - на меблевій фабриці. Маючи армійський досвід, чоловік без вагань став до лав новоствореної 152 окремої єгерської бригади.
Перше бойове відрядження Олександра було під час Курської операції. Там він уперше разом із побратимами застосовував антидронові рушниці, глушачи ворожі FPV-дрони.
«Коли бачиш, що твоя робота реально рятує життя побратимів, розумієш, що ти частина важливого ланцюга», — розповідає воїн.
Три місяці на передовій під Курськом він і його побратими жили у лісопосадці серед болота та запаху розкладання. Але витримали.
Зараз Олександр працює з більш потужними системами, адже головна загроза на фронті змінилася — тепер це дешеві FPV-дрони з картону та пластику, які завдають величезних втрат.
Та найбільше захисник переживає не за себе, а за свою родину. Його шестирічний син Тимофій цього року пішов у перший клас, але батько не зміг бути поруч — він уже півтора року на фронті.
«Сумно усвідомлювати, що пропускаєш такі моменти. Хочеться бути вдома, брати участь у сімейному житті. Але війна не залишає вибору», — каже Олександр.
Попри все, він вірить: після перемоги повернеться до мирного життя, аби надолужити все втрачене з родиною.
За мужність і відданість Україні його нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
